Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Запозичення у фінансово-кредитній термінології

Запозичення у фінансово-кредитній термінології

Назва:
Запозичення у фінансово-кредитній термінології
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,69 KB
Завантажень:
460
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Запозичення у фінансово-кредитній термінології


Мова є своєрідним барометром, що фіксує досягнення соціально-економічного, державно-політичного, науково-технічного та культурного розвитку людства. Зафіксувати досягнення людської цивілізації, появу нових понять допомагає досконала наукова термінологія, яка виходить за національні рамки [1]. Термінологія — це атрибут науки, а наукова сфера, як відомо, має міжнародний характер. Рухливість термінів, зміна їх статусу, термінологічна міграція — наслідок інтегративних процесів у науці. Питома вага запозичених слів у лексичній системі кожної мови постійно зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію. Відомо, що близько 90 % нових слів, які з’являються у мові, — це терміни.
Запозичення в термінології розглядаємо як об’єктивний фактор її розвитку. Вони є одним із способів поповнення словникового складу будь-якої мови протягом усієї історії її існування [2]. Наявність іншомовних термінів не є ознакою слабкості мови, а свідчить про її самобутність та високий рівень розвитку. Українська мова не просто запозичує іншомовне слово, а адаптує і використовує його як власне, пристосовуючи до своїх літературних норм [3].
Показниками освоєності запозиченого слова є:
1) фонетико-графічна передача іншомовного слова засобами української мови;
2) включення іншомовного слова до певного граматичного класу слів мови-реципієнта і набуття у зв’язку з цим відповідних морфологічних та синтаксичних ознак (напр., термін типу ажіо, авізо, банко є невідмінюваними, що суперечить граматичним законам української мови, проте вони мають значення роду, числа і відмінка, як і відмінювані іменники;
3) словотворча активність, яка полягає у здатності запозиченого терміна бути основою для творення нових слів (напр., фінанси — фінансовий — фінансувати — фінансування);
4) семантичне освоєння тощо.
В українській фінансово-кредитній термінології (УФКТ) запозичення посідають значне місце (близько 45від загальної кількості). Серед сучасних фінансово-кредитних термінів-запозичень можна виділити:
давні запозичення, успадковані зі староукраїнської літературної мови. Їх ще називають засвоєними словами, що набули громадянства у нашій мові й змінилися відповідно до її духу, зріднилися з питомими назвами і не сприймаються як чужі (напр., борг, кошт, рахунок, мито);
нові запозичення, які, увійшовши в мову порівняно недавно, не втратили своїх чужомовних ознак і не змінилися під впливом мови-реципієнта: банк, кредит, депозит, фінанси;
запозичення змішаного типу: жиророзрахунок.
Проникнення іншомовних запозичень в УФКТ зумовлено впливом позамовних та мовних чинників. До позамовних причин запозичень у фінансово-кредитну термінологію відносимо високий рівень розвитку банківської справи, фінансової науки у західноєвропейських країнах, розвиток торгово-грошових відносин, посилення міжнародних контактів, що сприяло запозиченню низки спеціальних термінологічних назв відповідно до запозиченого нового поняття. Терміни-запозичення банк, фінанси, валюта, актив, акція, вексель, кредит, бюджет, баланс та інші разом з питомими назвами стали основою фінансово-кредитної термінології. Крім того, історичні обставини життя українського народу (перебування України у складі Австро-Угорської та Російської імперій) створили умови для поповнення лексики, в тому числі й фінансово-кредитної термінології, запозиченнями із західноєвропейських мов через посередництво панівних мов — польської та російської.
Суто лінгвістичними причинами запозичування у фінансово-кредитну термінологію є:
1) потреба у поповненні, а то й у створенні якоїсь лексико-семантичної групи, відсутньої або недостатньої в певний історичний момент у мові, що запозичує;
2) потреба у семантичному обмеженні питомого слова, усунення його багатозначності;
3) вищий ступінь термінологічної визначеності запозиченого слова порівняно з наявним у мові-реципієнті відповідником;
4) компактність, однозначність, нейтральність запозиченого терміна (порівняйте: емісія — випускання в обіг, амальгамація — злиття банків, банкноти — банківські білети, вальвація — визначення вартості чужоземної валюти в національній грошовій одиниці тощо);
5) дериваційна продуктивність запозиченого терміна (напр.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Запозичення у фінансово-кредитній термінології

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок