Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Мовна асоціація як поняття психолінгвістики та лінгвостилістики

Мовна асоціація як поняття психолінгвістики та лінгвостилістики

Назва:
Мовна асоціація як поняття психолінгвістики та лінгвостилістики
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,05 KB
Завантажень:
20
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Мовна асоціація як поняття психолінгвістики та лінгвостилістики


Поняття “асоціація” є об’єктом вивчення багатьох наук: психології, фізіології, філософії, лінгвістики, а також психолінгвістики та психопоетики, що виникли на перетині психології з лінгвістикою та поетикою. Кожна з цих галузей обирає свій аспект опису цього поняття й формує свій предмет вивчення.
У дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених чимало уваги приділялося проблемам визначення механізмів виникнення асоціацій, їх типології. Однак ці питання залишаються актуальними, оскільки немає єдиної класифікації мовних асоціацій. Метою даної статті є узагальнення поглядів на природу виникнення мовних асоціацій та принципи їх класифікації.
Мовні асоціації можна розглядати у двох площинах: з погляду їх функціонування в загальномовному просторі та в художньому контексті (прозовому, поетичному).
Психолінгвістика як одна з галузей психології займається вузьким колом асоціативних процесів – вона вивчає лише асоціації словесні (мовні, вербальні) за допомогою асоціативних експериментів.
Важливою специфічною рисою мови є поєднання власне інформативної функції з пізнавальною, тобто мова є засобом відображення процесів пізнання. “Наслідки пізнання як взаємодії суб’єкта й об’єкта втілюються в мові, що є одночасно й інформативною системою і акумулятором знань – матеріально втіленим вираженням мислення”, – зазначає В.Русанівський [Русанівський 1988: 49]. Асоціації, що виникають у процесі мовлення, репрезентують те, як людина бачить і розуміє дійсність. Досить часто в мовленні асоціативно пов’язуються поняття реального та ірреального світу. Це свідчить про те, що нагромадження знань про дійсність паралельно супроводжується фіксацією упереджень, “тобто супровідне пізнавальному процесові нагромадження помилкових суджень також фіксується в мові” [Там само: 49].
У лінгвістиці до поняття “асоціація”, “асоціативність” підходять з погляду функціонування елементів мови, їх відношень та зв’язків у мовній системі й визначають як об’єднання мовних одиниць за формальною або логіко-семантичною ознакою. В.Телія акцентує увагу на універсальному характері асоціацій. Вони, як зазначає дослідниця, “завжди супроводжують процеси мислення, а у випадку вербального мислення вони мають мовно-розумову природу, яка може актуалізувати асоціації, що відповідають енциклопедичним знанням про світ, або ж асоціації суто слухові (фонетичні), або ж власне вербальні, що відповідають мовній компетенції (на всіх рівнях мови)” [Телія 1996: 95]. Як зв’язок уявлень, завдяки якому одне уявлення, з’явившись у свідомості учасника комунікації, викликає інше – за подібністю, суміжністю або протиставленням, розглядає мовні асоціації Е.Азнаурова [Азнаурова 1977: 98 – 99].
З погляду лінгвістики тексту асоціації – це актуалізовані в свідомості читача зв’язки між елементами лексичної структури тексту та співвідносними з ними явищами дійсності або свідомості, а також світом інших слів [Болотнова 2001: 127].
Механізм формування мовних асоціацій досить складний. Допоки не існує одностайного погляду на питання про чинники, що домінують у процесі вироблення асоціативних зв’язків між словами. Деякі вчені (Г.Щур, Б.Плотников) вважають, що в основі таких асоціацій лежать об’єктивний та соціальний досвід індивідуума, інші вказують на їхній психічний характер (Ф.Галтон, В.Вундт) або на залежність від культурно-історичних традицій народу (А.Сахарний, А.Залевська). Важливість статі інформанта для вибору реакції відзначає Н.Бутенко. Виникненню мовних асоціацій, як зазначають І.Білодід, Б.Плотников, сприяють різноманітні ситуації спілкування [Білодід 1955: 56; Плотников 1989: 180].
О.Потебня відзначав, що формування й способи вираження асоціацій мотивуються належністю індивідуума до певного етнокультурного об’єднання та до людства в цілому [Потебня 1976: 165]. Акумулюючи досвід народу, мовець пропускає його крізь призму суб’єктивізму, оскільки “усе надбання думки … хоча й зумовлене зовнішнім світом, проте є витвором особистої творчості” [Там само: 195].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Мовна асоціація як поняття психолінгвістики та лінгвостилістики

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок