Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Лексикографічний опис французьких часток як засіб аналізу їх належності до реляційних стройових слів

Лексикографічний опис французьких часток як засіб аналізу їх належності до реляційних стройових слів

Назва:
Лексикографічний опис французьких часток як засіб аналізу їх належності до реляційних стройових слів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,23 KB
Завантажень:
399
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Лексикографічний опис французьких часток як засіб аналізу їх належності до реляційних стройових слів


У мовознавстві останніх років велика увага приділяється проблемам лінгвістичного статусу часток. Більшість літератури, що розглядає частки, базується на матеріалі давньогрецької, німецької та слов’янських мов, які є мовами синтетичного типу та внаслідок цього відрізняються великою кількістю часток. Але було б неправильним недооцінювати значення часток в аналітичних мовах, зокрема у французькій, незважаючи на їх відносно незначну кількість у ній, через те, що ніщо у мові не може бути другорядним, бо всі її одиниці пов’язані системними відносинами. Комунікативне завдання висловлювання не може бути виконане без прийменників, сполучників, часток та інших службових слів.
Під час формалізованого опису мови поза її актуалізацією, а також при традиційному описі на прикладах елементарних синтаксичних конструкцій частки подібно до інших службових слів залишаються неврахованими та належать до так званого «мовленнєвого залишку», тобто до них неможливо поставити питання. Отже, вони не можуть виступати у ролі членів речення. Але саме у «мовленнєвому залишку» виявляються ті семантичні фактори, що не піддаються механізованому впізнаванню [4].
До службових звичайно відносять ті слова, що не потрапили до розряду безперечних іменників, дієслів, прикметників, числівників, займенників та прислівників. Не маючи «самостійного» номінативного значення, не маючи словозміни, вони складають якусь аморфну масу лексичних одиниць, які нібито не підлягають систематичному опису.
Наш аналіз має на меті визначити, чи можна віднести частки до реляційних стройових слів французької мови поряд з прийменниками, сполучниками та, можливо, деякими прислівниками. Але поведінка кожного окремого слова з розряду «службових» майже унікальна, а виявлення principium divisionis навіть для таких загальновідомих груп, як «сполучник», «прийменник», «частка» наштовхується на серйозні труднощі. Вже одне це свідчить про те, що змістовне міжлексемне порівняння службових слів неможливе без виявлення і фіксації великої кількості різнорідних параметрів та передбачає на попередньому етапі детальний лексикографічний опис тих одиниць, що порівнюються [1]. Таким чином, для досягнення поставленої мети ми вважаємо доцільною спробу лексикографічного опису французьких часток на прикладі обмежувальних, які входять до групи дискурсивних, — найбільшої групи у складі французьких часток.
Разом з тим, вивчення часток як одного з розрядів функціональних слів є однією з актуальних проблем сучасного мовознавства, тому що аналіз їх семантико-синтаксичних особливостей та можливе виділення в окремий клас, безперечно, має сприяти не лише більш глибокому вивченню цих дуже поширених засобів мовного спілкування, але й чіткішій систематизації лінгвістичних одиниць взагалі.
Труднощі семантичного та лексикографічного опису часток на матеріалі французької мови пояснюються двома факторами: по-перше, кількість часток у французькій мові незначна, по-друге, більшість лінгвістів традиційно не бажають визнавати існування французьких часток як окремого класу службових слів. Предметом лексикографії у першу чергу є повнозначні слова. Службове слово, яке не має самостійного номінативного значення, часто розглядається лише як модифікатор синтаксичних структур, що кваліфікує або один з обов’язкових конституентів, або всю структуру предикації цілком [2].
Французькі частки, з точки зору їх лексикографічного опису, знаходяться у найневигіднішому стані, бо вони розглядаються у складі тих частин мови, від яких вони походять. Зокрема, більшість обмежувальних часток походить від прислівників, деякі з них — від прикметників. На українську мову французькі обмежувальні частки перекладаються відповідними українськими частками: тільки, лише, абсолютно, виключно. Щодо етимології, французькі обмежувальні частки мають здебільшого французьке походження, наприклад, ne ...que, absolument, seulement, seul, rien que, uniquement, simplement.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Лексикографічний опис французьких часток як засіб аналізу їх належності до реляційних стройових слів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок