Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Скачати реферат: Граматика: синтаксична спеціалізація прислівника

Граматика: синтаксична спеціалізація прислівника / сторінка 4

Назва:
Граматика: синтаксична спеціалізація прислівника
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,88 KB
Завантажень:
310
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Ідеться про речення типу Стало холодно. На душі неспокійно. Дівчинці соромно. На небі видно зорі, головні члени яких прийнято відносити до слів так званої категорії стану (або безособово-предикативних слів, або предикативів). Їх виділяють в окрему групу (чи, навіть, частину мови), абсолютизуючи один з класифікаційних критеріїв – синтаксичний (враховується функціональна особливість прислівникового слова виконувати роль головного члена безособового речення). Такий підхід у визначенні частиномовної належності незмінюваних слів призвів до двозначної їх кваліфікації: те саме слово вважають або словом категорії стану, якщо воно входить у структуру односкладного речення, або прислівником, якщо це слово є структурним компонентом двоскладного речення.
“Стан – це не що інше, як одна з існуючих ознак предметів і явищ. Вона усвідомлюється як один з аспектів емоційно-вольового змісту людської психіки”, – визначає поняття стану І.К. Кучеренко. Закономірно, що та сама прислівникова полісемантична лексема може функціонувати в різних позиціях – позиції опосередкованого означення та позиції предикативного члена односкладного речення, тобто позиціях, які заповнюються словами з ознаковою (в тому числі – становою) семантикою, наприклад: Живемо добре. Нам добре. Це стосується означальних багатофункціональних прислівників, утворених від якісних прикметників.
Інша річ, коли прислівник функціонує лише в ролі предикатива. Ці прислівники складають ядро так званих слів категорії стану: їх реальне значення полягає в позначенні стану – психічного й фізичного людей і взагалі істот, стану природи тощо: страшно, досадно, тісно, морозно, вітряно, брудно. Саме значення стану визначило синтаксичну спеціалізацію таких прислівників, що є структурними компонентами складеного головного члена односкладного безособового речення. Оскільки прислівник власною формою не виражає предикативної ознаки, він зв’язується з дієсловами бути, ставати, зробитися, які у структурі складеного предикатива дають часово-способову кваліфікацію стану, наприклад: Було хмарно і вітряно (А. Головко). В хатині зробилося тихо (Григір Тютюнник). Було свіжо й затишно (Ю. Смолич). Як бачимо, “предикативна функція не менш типова для прислівника, ніж функція обставини чи неузгодженого означення”.
4. До слів категорії стану відносять і прислівники з модальною семантикою типу варто, можна, необхідно, можливо, неможливо, доцільно, треба, слід, потрібно та под. Модальні прислівники, як і модальні дієслова (могти, хотіти, мусити) та модальні прикметники (повинен, згодний, ладний), є синсемантичними словами – вони потребують обов’язкового семантичного конкретизатора, тому характеризуються стовідсотковою сполучуваністю з інфінітивом, наприклад: Осяяти землю безщасную треба (Л. Українка). Запобігти лихові не можна було (М. Коцюбинський). Потрібно змалку виховувати в собі почуття бережливого ставлення до зелених рослин (В. Корчагіна). На відміну від попередньо схарактеризованих складених двокомпонентних предикативів, предикативи з модальними прислівниками є трикомпонентними структурами. Такі структури нагадують трикомпонентні присудки змішаного (мають у своєму складі іменний і дієслівний компоненти) типу, пор.: Тихович не спроможний був відвести очей від того видовища (М. Коцюбинський); Я для вас рад жити (І. Франко) і Чи можна забуть, як шуміли гаї у моїй стороні? (В. Сосюра); Треба було щось думати (А. Головко). Структуру такого члена речення формують: 1) дієслівна зв’язка бути в безособових формах (у тому числі в нульовому своєму варіанті), 2) предикативний модальний прислівник, 3) інфінітивний призв’язковий компонент. При нульовому вираженні першого компонента модальні прислівники виконують окремі його функції, зокрема – вони формують структуру прредикатива, є засобом вираження незалежної позиції головного члена односкладного речення. Досить часто зустрічаються речення з трикомпонентними предикативами, в яких пропущено або інфінітивний компонент: Всіх, кого можна [кинути], кинуто на передній край (В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Граматика: синтаксична спеціалізація прислівника

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок