Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Іван Франко і сербські епічні пісні

Іван Франко і сербські епічні пісні

Назва:
Іван Франко і сербські епічні пісні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,42 KB
Завантажень:
423
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Іван Франко і сербські епічні пісні


Різних аспектів цієї теми в українській фольклористиці уже торкалися М. Гольберг, М. Гуць, О. Микитенко, Т. Руда, П. Рудяков, М. Яценко та інші вчені, але вона є настільки багатоаспектною, широкою, що полишає великий простір для ще багатьох наукових досліджень. Окрім того, ще дотепер нема спеціального монографічного (а відтак і всебічного) дослідження цієї теми – усі зазначені вище автори торкалися проблеми осмислення Іваном Франком сербського фольклору лише принагідно, у контексті досліджень іншого матеріалу.
Південнословянський, у тому числі й сербський фольклор (головно сербські епічні пісні) зацікавив Івана Франка ще під час навчання в Дрогобицькій гімназії, про що свідчить його лист до В. Давидяка (1850–1922) від 27 травня 1874 р.: ''... рад би-м прочитати збірник пісень сербських Вука Степановича Караджича або інших, бо словянська поезія народна мене найбільше занимає" [1].
Закономірно, що вже через кілька років, у 1877 р., у журналі "Друг" зявилося, здається, його перше серйозне наукове дослідження сербського фольклору: розгорнута рецензія на відоме свого часу видання сербських пісень М. Старицького (Київ, 1876), у якій ці пісні названі найвеличнішими між усіма, що утворила фантазія словянських народів [1, 26, c. 520].
Після загальних вступних зауважень щодо особливостей видання М. Старицького Франко переказує зміст тих сербських пісень, які вважає найдовершенішими (йдеться про пісні "Банович Страхиня" і "Косове поле"), називаючи останню з них сербською "Іліадою". Епічна розповідь "Косового поля" уявляється вченому "широкою лицарською бесідою, супокійним глибоким Дунаєм, рівною, барвною, поєдинною". Таке зіставлення, на нашу думку, походить від оцінок Вука Караджича, котрий сербські народні пісні порівнював із "Одіссеєю" та "Піснями Оссіана" Дж. Макферсона. Висловлювання Франка вдало й обрунтовано коментує український вчений М. Гольберг у праці "Іван Франко та українсько-сербські культурні звязки" (Львів, 1991), згадуючи аналогічні висловлювання з цього приводу Досифея Обрадовича, Копітара та інших учених. Водночас хотів би додати, що таке порівняння національного епосу з безсмертними творіннями античності було властиве й українським фольклористам.
Захоплення Гомером, довершеністю форми і змістом українських народних дум та історичних пісень були поширеними серед українських письменників і фольклористів ще на початку XIX ст., а П. Куліш навіть спробував із записаних ним дум створити поему-епопею "Україна", вважаючи, що функція Гомера власне зводилася до збирання і систематизації складених народним генієм творів. П. Куліш писав: "Він (Гомер.– В. І.) позбирав поміж народом усі старовинні пісні да й зложив з них дві книжки, "Іліаду" да "Одіссею". Отож минуло вже тому три тисячі літ, а ще й досі нема да й не буде, може, луччої книжки на всім світі над "Іліаду" да "Одіссею" (опріч святої Біблії), бо то видумала не одна голова, а весь люд грецький" [2, c. 97]. Ці думки П. Куліша були не лише у дусі епохи, а й аналогічними поглядам В. Караджича, для якого, "як і для братів Грімм, поняття поезія та народ були рівнозначними, адже саме народ творить поезію" [3, c. 286].
Таке розуміння суті фольклору як творіння колективного народного генія у П. Куліша, здається, іде передусім від концепцій російського фольклориста П. Прейса (1810–1846), викладених у праці "О пической народной позии у сербов" (1845). Зазначу, що думки цього вченого залишилися майже цілком поза увагою дослідників сербського фольклору (Іван Франко один раз згадує його прізвище саме у звязку із сербською проблематикою). Так, П. Прейс вважав, що авторство великих за обсягом сербських епічних пісень належить не одній особі, а цілому народові.
Цікаво, що Куліш згодом навіть зазначав, що старовинні українські народні звичаї "удивительно сходствовали с обчаями патриархальнх народов, изображеннх Гомером в "Одиссее" [4, c.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Іван Франко і сербські епічні пісні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок