Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Особливості психологічної мотивації поведінки персонажів у творах М.Костомарова та М.Гоголя

Особливості психологічної мотивації поведінки персонажів у творах М.Костомарова та М.Гоголя

Назва:
Особливості психологічної мотивації поведінки персонажів у творах М.Костомарова та М.Гоголя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,89 KB
Завантажень:
355
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Особливості психологічної мотивації поведінки персонажів у творах М.Костомарова та М.Гоголя


У сучасному літературознавстві спостерігається надзвичайний інтерес до компаративістики як порівняльно-історичного методу вивчення літературних творів вітчизняних і зарубіжних письменників. При цьому береться до уваги той факт, що кожен митець водночас зі своїми індивідуальними рисами має спільні світоглядні позиції з іншими письменниками, представниками певної епохи, течії або напряму, оскільки, як відомо, всі свої думки майстри слова завжди реалізують у творчості.
Тому цікавим є осмислення психології діяльності персонажів двох історичних творів, повісті «Тарас Бульба» М.Гоголя і драми «Сава Чалий» М.Костомарова, що проявляється у співвідношенні двох протилежних за змістом філософських категорій – «почуття» і «обов’язок», з позицій теорії психоаналізу З.Фройда, зокрема вчення про трирівневу структуру психіки, задля вияву особливостей моделювання авторами характерів головних дійових осіб відповідно до своїх власних думок, почуттів і переживань, пов‘язаних із неможливістю їхньої реалізації у житті митців.
Сам М.Гоголь дуже часто любив повторювати, що він «позбувався своїх власних вад, наділяючи ними своїх героїв» [1, 50]. Це, в свою чергу, є підтвердженням одного з принципів психоаналізу. Так, Ю.Крістева структурує психологію творчого процесу як формотворчу відразу від “злобуття” (морального, політичного, стилістичного”, катарсис і творчий екстаз, що трансформують відразу в естетичну насолоду – “радість тексту”.
“Література виконує психотерапевтичну функцію, закладену в давній магії: зображуючи потворне, жахливе, вона замовляє зло. Естетико-терапевтична функція такої літератури пов’язана з її здатністю пом’якшувати «Над-Я» (моральну “батьківську” інстанцію, за З.Фройдом), зображуючи аморальне, потворне у мовній ігровій стихії: завдяки пластичності образів жахливе продуктивно сублімується, психічна структура перестає бути застиглою, динамізується, входить у процес творчої трансформації”, – стверджувала
Н.Зборовська [4, 282-283].
Доцільною є думка Ю.Покальчука, який зауважив, що Андрій Бульба є прототипом самого М.Гоголя, який у зраді цього персонажа бачить свій власний гріх як письменника перед своїм батьком, відомим тогочасним драматургом – В.Гоголем, який засуджував відступництво сина від рідної мови та культури [8, 53]. Так, підхід до вивчення творів українських класиків з точки зору психоаналізу є дещо новим в нашому літературознавстві, у чому актуальність дослідження.
Отже, в основі порівняння творів – порушення споконвічної проблеми діалектики двох філософських категорій – «почуття» і «обов’язок», з якими тісно пов’язана тема громадянського обов’язку та любові до дітей, яка у М.Гоголя вилилась у дітовбивство (перемога обов’язку), а у М.Костомарова – у помилування (домінування почуттів). Вона є спільною для багатьох світових культур різних епох. Варто лише згадати античну міфологію як джерело більшості літературних образів і своєрідних моделей психологічної поведінки, зокрема свідоме знищення своїх дітей Кроносом, зречення Лаєм свого сина Едіпа, заради врятування власного життя. Так, обидва персонажі керувалися тільки особистим егоїзмом. Думається, поведінка Лая та Кроноса співмірна з діями Тараса Бульби щодо свого сина Андрія.
Глибшому дослідженню поведінки представників двох поколінь, Тарас – Петро та
Андрій – Сава, прислужиться теорія психоаналізу З.Фройда.
Як відомо, З.Фройд виділяв триступеневу структуру людської психіки: «Воно» («Ід») – первинна субстанція підсвідомого, що складається з вроджених аморальних і антисоціальних інстинктів; «Я» («Его») – інстанція, що повинна задовольнити вимоги «Воно» («Ід»), контролюючи їх; «Над-я» («Супер-его») – джерело моральних і релігійних почуттів, які виникають у ранньому дитинстві на основі засвоєних дитиною соціальних і моральних норм поведінки [9, 23]. При цьому «Я» покликано примирити «Воно» та «Над-я», які знаходяться у стані споконвічної антагоністичної боротьби, оскільки саме усталені моделі поведінки у суспільстві (культура) «Супер-его» заважають людині виявити свою власну сутність, що полягає у реалізації підсвідомих інстинктів категорії «Воно», зокрема сексуального («Лібідо») та природного інстинкту самозбереження [9, 18].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Особливості психологічної мотивації поведінки персонажів у творах М.Костомарова та М.Гоголя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок