Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Нормативний аспект комунікативної діяльності юристів

Нормативний аспект комунікативної діяльності юристів

Назва:
Нормативний аспект комунікативної діяльності юристів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,70 KB
Завантажень:
410
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Нормативний аспект комунікативної діяльності юристів


У лінгвістиці, психології, соціопсихолінгвістиці, етиці, юридичній деонтології комунікативну діяльність розглядають у загальних рисах як мовно-етикетний вияв вербальної поведінки співрозмовників. Фахове мовлення правників не стало об’єктом системного аналізу з точки зору його нормативності, хоча чимало цінного у цю галузь внесли такі вчені, як Н.В. Артикуца, О.Ф. Юрчук, З.А. Тростюк, С.П. Кравченко, В.Я. Радецька, В.М. Демченко, Б.Р. Стецюк, О.А. Сербенська, В.П. Сімонок, Ю.Ф. Прадід, О.Л. Копеленко, Г.О. Мурашин, Л.І. Аніканова та інші.
Традиційно діяльність – це застосування своєї праці до чого-небудь або праця, дії людей у якій-небудь галузі; виявлення сили, енергії чого-небудь [Великий тлумачний... 2001: 228].
У юридичній діяльності освоєння вказаних елементів відбувається в процесі спілкування працівників органів правопорядку з іншими членами соціальних груп. Комунікативна діяльність виступає складовим компонентом національної комунікативної культури. Остання визначається належним рівнем реалізації у вербальному вимірі комунікативних норм і традицій, що склалися в межах національної та загальнонаціональної культур. Комунікативна діяльність працівників органів правопорядку – це інтелектуально-вербальні та невербальні дії, спрямовані на консенсусну взаємодію із особами різних вікових, гендерних, професійних та культурно-етнічних груп, які переважно виявляють (за несприятливих умов та обставин) негативну реакцію щодо захисту прав і свобод громадян, протиправних посягань на їх життя та здоров’я, державного устрою та громадського порядку.
Серед багатьох чинників, які, крім додержання законодавчих та моральних норм, регламентують комунікативну поведінку правників, особливе місце належить нормам літературного мовлення.
М.Пилинський визначає мовну норму як „реальний, історично зумовлений і порівняно стабільний мовний факт, що відповідає системі мови і становить єдину можливість або найкращий для даного випадку варіант, відібраний суспільством на певному етапі його розвитку із співвідносних фактів загальнонародної (національної) мови у процесі спілкування” [Пилинський 1976: 94].
Захист мови права як певного самостійного, хоч і пасивного (за визначенням М. Голєва) суб’єкта права, виправданий тим, що слова і дискурси трактуються через призму законів, а досконалість законів та їх тлумачення залежить від спеціальних термінів. Існує щонайменше дві небезпеки, пов’язані із порушенням нормативності в мові юристів. Перша полягає у неоднозначності трактування норм права суб’єктами правовідносин, що пов’язано із неправильним застосуванням законів та інших нормативно-правових актів. І друга небезпека – мовно-культурологічна, соціальна, що призводить до руйнування системи національної мови. Причиною цього стає елементарне порушення норм літературної мови, невиважене використання термінів у формулюванні законодавчих положень, статей. Будь-яке відхилення від норм мови надовго „хронізується” в законі та відповідно в юридичній практиці. Внести зміни „за вказівкою чи на підставі мовознавчої критики не можливо”. У цьому випадку постає питання „про межі прав носіїв мови на зміни тих чи інших норм мови і прав особи використовувати мову в незмінному, нормативно-усталеному вигляді”. Отже, доречно звучать думки науковців на захист прав особи щодо її комунікативного комфорту, лінгвістичної екології, що тісно пов’язані із мовною нормативністю [http://www.lexis-asu.narod.ru/our-works/].
Відомо, що для досягнення точності, ясності, простоти і сконденсованості викладу юридичних норм велике значення має правильність використання правничої термінології.
У формулюванні правової норми кожний термін виконує визначену лише йому функцію акумулювання і передачі інформації, яка має правове значення. А тому він має відповідати вимогам, що ставляться до термінів: повно, всебічно і точно означати те чи інше явище, подію, предмет; бути однозначним і адекватним для розуміння суб’єктів правових відносин.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Нормативний аспект комунікативної діяльності юристів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок