Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Просторовий код фразем (шлях)

Просторовий код фразем (шлях)

Назва:
Просторовий код фразем (шлях)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,40 KB
Завантажень:
278
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Просторовий код фразем (шлях)


У лінгвістиці дедалі закріплюється думка, що чисто мовні феномени приховують за собою сферу когнітивних категорій, з одного боку, і галузь екстралінгвістичного знання, – з іншого [2, 21]. Відповідно розширюються сфери аналізу значення лексем і фразеологізмів, правил сполучення смислів, оцінки, аргументування тощо, здійснюється побудова концептуальних образів мовних явищ. Лінгвістична розробка концепту різною мірою здійснювалася багатьма дослідниками (Дж.Лакофф, А.Вежбицька, Р.Павіленіс, М.Алефіренко, О.Кубрякова, Ю.Степанов, В.Ужченко та ін.).
Згідно з когнітивними підходами, в основі семантики фразеологічної одиниці (ФО) виділяється концептуальна структура, призначена для представлення стереотипної ситуації, – так званий фрейм (сценарій). Сконденсованим у ньому знанням властива культурно-національна обумовленість, оскільки концепт “відображає не просто суттєві ознаки обґєкта, а всі ті, які в даному мовному колективі заповнюються знанням про сутність” [17, 96].
Когнітивна семантика дає змогу найповніше зґясувати, як у фразеології відбивається пізнавальний досвід людини. Наближення до глибинного змісту етнокультурної специфіки фразеологічного знака й усебічне дослідження його прагматичного змісту й конотації можливе через концептуальний аналіз (Про зміст поняття концептуальний аналіз див.: [24, 28-43]). Погляд на компоненти ФО як на концепти вимагає зважати на етнокультурну інформацію, яку містить кожен з них, на накопичувальну функцію компонентів, а отже і всього фразеологізму, хоча етимологію багатьох міфологізмів часто розкрити важко через великий діапазон можливостей, який “пробігають значення слів такого роду” [18, 11].
У даній роботі розглянемо фразеологічні вияви українського етноконцепту шлях як складової просторового коду й ритуально та сакрально важливого локусу з багатозначною семантикою й функціями.
За влучним висловом Т.Радзієвської, шлях є “одним з найважливіших “працюючих” концептів у площині “людина – простір” [13, 17]. У свідомості українського народу шлях (дорога, стежка) – важливі реалії природного простору, у якому проходить його життя. Це видно, зокрема, з описів сільської місцевості у творах Марка Вовчка, І.Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, авторів ХХ ст., де названі лексеми функціонують як істотні елементи “патріархальної” картини світу. Те саме стосується й дискурсів фразеологічних, проте “патріархальна” семантика українського етноконцепту “шлях” у народній фразеології представлена імпліцитно. Розгляньмо деякі приклади.
ФО як (мов, ніби і т.ін.) [той] горох при дорозі, як при шляху горох має значення з сл. жити, поживати, матися і т.ін. “дуже погано”, з сл. зоставатися, бути і т.ін. “у скрутному становищі, у важких умовах” [25, 191], яке пояснюється тим, що горох звичайно сіють край дороги – на всякого прохожого. Лемки говорять мати са як горох при пути – “погано, бідно жити”, як тот горох при дражі – “беззахисний” [3, 43]. У збірнику М.Номиса знаходимо численні варіанти етимологічно прозорої ФО як горох при дорозі: хто йде, то й скубне; мється (живу) як горох при дорозі; … хто йде, за стручечок скубне, …йде не мине [21, 128], конотативний ореол якої тісно пов’язаний із концептуальним змістом представлених у її структурі реалій і вимагає спеціальних роз’яснень.
Як зазначає Т.Радзієвська, шлях (дорога) постає як нерукотворний природний об’єкт – такий, що його можна поставити в один ряд із природними реаліями – лісом, рікою, горою, левадою, долиною, які утворюють разом одне ціле [13, 17-18]; це істотний компонент українського сільського ландшафту й одночасно частина обжитого простору, що виводить людину за його межі, у простір неспокійний і навіть небезпечний. Великими, битими шляхами колись приходили на українську землю вороги, гості (Звідси синонімічна назва дороги – гостинець, гостинечка [16, II, 143]). Через це в семантиці ФО як горох при дорозі простежується складне сполучення конотативних відтінків звичності, природності ситуації, окресленої фреймовою структурою ідіоми, упокореності перед фатальними випробуваннями долі з конотаціями невизначеності, повґязаної з перебуванням на периферії, душевної тривоги, повсякчасної готовності гідно протистояти лиху.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Просторовий код фразем (шлях)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок