Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Лексична основа української мови як компресована мовна модель

Лексична основа української мови як компресована мовна модель

Назва:
Лексична основа української мови як компресована мовна модель
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,36 KB
Завантажень:
114
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Лексична основа української мови як компресована мовна модель


У дослідженнях, що стосуються вивчення лексичного складу сучасної мови, лінгвістів цікавила в основному лексика, що відрізняється стилістично, іноді, територією чи середовищем функціонування, а також окремі семантично або тематично пов’язані угруповання слів. Лексична основа (далі ЛО) як модель, виділена за певними критеріями з метою компактного представлення усього словника, окремим об’єктом дослідження ще не була. Проте її виділення, а також детальний аналіз як з боку словникового складу, так і з погляду класифікації за парадигматичними групами, унаочнили би структурно-системну організацію лексики української мови; виокремлення на її основі парадигматичних класів лексем, виявлення різноманітних семантичних зв’язків між ними, дослідження їхнього семантичного опису в одномовних тлумачних словниках полегшили би працю над адекватною їхньою семантизацією. Своєрідні роду аналоги такої роботи в англійській [Ogden 1937], німецькій (Хауха), іспанській (Кеністон), французькій (Гугенейм) (див. про це [Васильева ]), польській [Kurzowa & Zgolkowa ], російській [Морковкин 1984] та українській [Ардан і ін. ] мовах створювалися з іншою метою (для полегшення викладання мови іноземцям), тому не розглядали її як модель.
За критеріями частотності та стилістичної широти було виділено список слів, кількістю 1389 одиниць (Див. детальніше: [Бук 2004]). Перевірити, чи такий виділений за формальними критеріями список слів є конгломератом непов’язаних між собою лексем, чи певним чином організованою системою, що покриває/не покриває всі сфери діяльності людини — принципове питання.
Оскільки мовна картина світу не зводиться до концептуальної, слова ЛО було згруповано відповідно до семасіологічного, а не ономасіологічного підходу. Таке вирішення питання класифікації лексики не нав’язує апріорних схем і є більш природнім для мовного матеріалу. На першому етапі досліджувані одиниці було поділено за частинами мови як найбільш загальними лексико-граматичними розрядами слів (зафіксовано усі частини мови крім вигука); на другому етапі слова було об’єднано в групи на основі спільних семантичних ознак (синонімічні ряди, антонімічні пари, гіперо-гіпонімічні, партонімо-холонімічні (“меронімічні” за іншою термінологією [Malmkjжr 1991: 301]) та конверсивні групи). Різні типи груп було виявлено в межах різних частин мови. Синонімічні та антонімічні простежуються у всіх частинах мови (шлях, дорога; заходити, входити; тяжкий, важкий; звичайно, очевидно; біля, поруч; ось, от; надія–страх, заходити–виходити, холодний–гарячий; швидко–довго, до–від, так–ні; ще–вже та ін.), гіперо-гіпонімічні групи наявні в іменниках, дієсловах та прикметниках (кімната–кабінет, клас, зал; почувати–любити; людський–жіночий та ін), групи, об’єднані зв’язком конверсії, є в іменниках, дієсловах, прийменниках і сполучниках (чоловік–дружина, дати–взяти, серед–навколо, якщо–то і ін.), партонімо-холонімічні групи зафіксовано лише в іменниках (тіло–голова, рука, нога; рука–палець та ін.).
На третьому етапі залежно від сигніфікативної чи денотативної специфіки лексичного значення слова ці невеликі угруповання об’єднано в лексико-семантичні або тематичні групи. Дієслова, наприклад, утворюють лише лексико-семантичні групи, а іменники, прикметники та прислівники мають також і тематичні групи. Наприклад, іменники з денотативним лексичним значенням природних утворень становлять відповідну тематичну групу: гора, поле, ліс, степ, море, річка. Іменники із сигніфікативним лексичним значенням часу творять відповідну групу: час, рік, місяць, тиждень, година, хвилина. Прикметники об’єднуються в лексико-семантичні (наприклад, “про?стору”: короткий, високий, низький, глибокий) і тематичні (наприклад, “виробництва”: виробничий, трудовий, робочий, професійний, технологічний) групи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Лексична основа української мови як компресована мовна модель

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок