Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування

Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування

Назва:
Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,11 KB
Завантажень:
36
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування


Лінгвістична наука кінця ХХ – початку XХІ століть вивчає мову не як формальну статичну систему, а намагається виявити механізми її функціонування в нерозривному зв’язку з особливостями відображення довколишнього світу в свідомості людини та процесу концептуалізації знань. Такий підхід приводить до усвідомлення необхідності вивчати слово в сукупності його лексичного та граматичних значень як “реалістичне з психологічного погляду” [Фас мер 1987 : 68]. Отже, гіпотези, які висувають дослідники мовної концептуалізації, повинні проходити психологічну перевірку, а отримані результати мають бути психологічно релевантними, що надає особливої значущості психолінгвістичним методам дослідження. Зокрема, продуктивність методу асоціативного експерименту (АЕ) та психологічна релевантність його результатів доведена працями багатьох дослідників [див. Караулов 1993; Горшко 2001; Горшко 2004; Крига 2001 та ін.].
Структури ментального лексикону ізоморфні складній ієрархічній концептуальній картині світу, що існує у свідомості носія мови. Під час сприймання слова-стимулу в АЕ повністю або частково активізується її відповідний фрагмент, що містить іконічне відображення предмета або події, прототип цього предмета або відповідний сценарій, а також відповідні зв’язки на рівні ментального лексикону. Така активація можлива завдяки наявності у тезаурусі мовців “численних координаційних і субординаційних, усвідомлюваних та неусвідомлюваних зв’язків між окремими мовними сутностями та концептуальними структурами, що стоять за ними” [5, с. 5]. Залежно від того, які фрагменти концептуальної структури потрапляють у фокус уваги респондента під час проведення АЕ, процес реагування може бути зумовлений активацією як глибинних концептуальних структур, так і зв’язків відповідного внутрішнього слова на рівні ментального лексикону мовця. Сукупність вербальних асоціацій „утворює асоціативне поле – фрагмент вербальної пам’яті людини і фрагмент мовної картини світу того чи іншого етносу, відображеного у свідомості носія певної культури, його мотивів, оцінок, культурних стереотипів” [Крига, с. 182]. Отже, результати АЕ дають змогу реконструювати будову та змістові характеристики відповідного фрагмента концептуальної картини світу.
Дослідження особливостей граматичної організації мов із використанням психолінгвістичних методів є особливо актуальним, оскільки центральні для психіки людини концепти відображені в граматиці мов і „саме граматична категоризація створює ту концептуальну мережу, той каркас для розподілу всього концептуального матеріалу, що виражається лексично” [Кубрякова, Дем’янков, Панкрат, Лузіна 1996 91]. Серед дослідницьких задач, які може вирішувати лінгвіст на основі асоціативного словника, Ю.М. Караулов вказує, зокрема, „порівняння лексико-семантичного складу вербального – лексико-семантичного і граматичного рівня мовної здібності”, в межах якого можливо провести, зокрема, „порівняння лексико-семантичного складу (і граматичного?) в полях зі стимулами одного словотвірного гнізда (різних частин мови)”, а також „виявити та описати відмінності у складі та граматичних характеристиках реакцій для пар полів з різновидовими стимулами-дієсловами” [Караулов 2002:782].
Не менш цікаве завдання становить експлікація каркасу концептуалізації корелятивних дієслів руху недоконаного виду, які, за визначенням В.М. Русанівського, належать до „семантично споріднених і морфологічно однотипних лексико-морфологічних розрядів, що звуться родами дії” [Русанівський 1971:230]. Дієслова недоконаного виду, що входять до цих стійких структурно-семантичних груп, об’єднуються в пари слів із спільним коренем (крім різнокорінних у парі идти – ходить), які протиставляються одне одному „за значеннями односпрямованості – різноспрямованості руху, а також за некратністю – кратністю” [Русанівський1971 : 590_].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Експлікація валентностей ітеративних і неітеративних дієслів пересування

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок