Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Внутрішня форма слова у семантичній структурі слова

Внутрішня форма слова у семантичній структурі слова

Назва:
Внутрішня форма слова у семантичній структурі слова
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,30 KB
Завантажень:
75
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Внутрішня форма слова у семантичній структурі слова


Теза про необов’язковість мотивування слова через його внутрішню форму поширена у мовознавстві. Пояснення процесів втрати внутрішньої форми слова (ВФ) (а отже, його мотивації) пов’язується з такими причинами, як негативна роль мотивуючої ознаки для розвитку логічного мислення (Потебня О.О., Богородицький В.А., Докуліл М., Мовсеян А.І. та ін.), для більш ефективної сполучуваності з іншими словами (Блінова О.І.), для розширення асоціативності слова (Баллі Ш.). У деяких роботах відзначається позитивність втрати внутрішньої форми слова, що зумовлює більшу інтенсивність таких процесів, як “прогрес розумової діяльності”, “економію духовних сил” (Богородицький В.А.).
Проблеми еволюції внутрішньої форми слова цікавили багатьох мовознавців, починаючи з В.Гумбольдта, А.Марті, О.О.Потебні, що розглядали її в онтологічному і філогенетичному аспектах. О.О.Потебня, зокрема, вважав, що через внутрішню форму слова лежить шлях до його понятійності і одночасно до символічності: розвиток внутрішньої форми слова – це рух від чуттєво-безпосереднього до умовно-символічного, від трьохелементної структури слова: зовнішній знак, внутрішній знак (або уявлення) і значення – до двохелементного: зовнішнього знака і значення. Втрата внутрішньої форми слова розглядалась як еволюційна необхідність. Оскільки ця втрата ніяк не впливала на повноцінність мовного знака, який, за термінологією О.О.Потебні, із трьохелементного стає двохелементним, то, природньо, виникає питання про місце внутрішньої форми у семантичній структурі слова.
Позиція внутрішньої форми у структурі слова визначається мовознавцями по-різному. За думкою Е.М.Галкіною-Федорук, внутрішня форма не пов’язана ні із значенням, ні з його поняттям. Подібний погляд на внутрішню форму слова у В.А.Звєгінцева, який писав, що образний характер внутрішньої форми слова не визначає ні функціонування, ні смисловий розвиток слів.
У сучасній мовознавчій літературі все ж частіше всього внутрішню форму слів розглядають як компонент лексичного значення. Наприклад, Л.А.Новіков вважає, що внутрішня форма слова – це мотивуюча особлива ознака назви (імені). Ю.С.Маслов зауважував, що мотивування недоцільно називати формою, хоча б і внутрішньою, а включати його до складу зміста слова як необов’язкового, але можливого компонента, пов’язаного так чи інакше з концептуальним ядром лексичного значення, а також з емоційним забарвленням. І.А.Стернін відзначав, що внутрішня форма слова повинна бути віднесена до денотативного компоненту значення слова тому, що вона характеризує денотат.
Визначення компонентів значення у нашому дослідженні грунтується на визнаній у сучасній концепції ієрархічнсті розподілу семантичних компонентів у семантичній структурі слова: на поняттях “інтенсіонал” і “імплікаціонал”, відомих у сучасному мовознавстві (ці терміни використовуються у працях І.В.Арнольд, М.В.Кацнельсон, М.В.Нікітевич та ін.). Кожний компонент концептуальної структури співвідноситься з ієрархічно упорядкованою великою кількістю компонентів у багатошаровому семантичному угрупуванні, у центрі якого знаходяться ядерні семи (інтенсіонал), що утримують імплікаційні (периферійні) семи. Розгляд багатошарової семантичної структури мовних одиниць, зумовлений дослідницькими намірами, оскільки ВФ слова у процесі свого виникнення і функціонування базується на ієрархічно організованих семантичних структурах вихідного і похідного ЛСВ.
ВФ слова, як першообраз, перенесений у слово, базується на складниках слова як виразниках якісно своєрідної семантики, що створюють “семантичний моноліт - слово”. Зміст ВФ слова – це вербалізована інформація про наявність спільних ознак у порівнюваних предметів, проте подається така інформація “не прямо, а ніби натякаючи на них (на ці ознаки – Н.А.), вказуючи на певний предмет або дію, що мають відношення саме до цієї ознаки”. Проілюструємо утворення ВФ слова конкретними прикладами. Українське діалектне латура “рідка страва” базується на первинному ЛСВ латура “їжа для собак”, який походить з східнороманських мов: молдавського лэтурь “помиї” чи румунського laturi “те саме”, які у свою чергу пов’язані з латинським lavaturae “те саме”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Внутрішня форма слова у семантичній структурі слова

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок