Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Європейськість прози Михайла Коцюбинського

Європейськість прози Михайла Коцюбинського

Назва:
Європейськість прози Михайла Коцюбинського
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,04 KB
Завантажень:
248
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Європейськість прози Михайла Коцюбинського


Творчий праксис великого репрезентанта української літератури значною мірою справдив слова його молодшого австрійського сучасника Р.-М.Рільке з автобіографічного роману „Нотатки Мальте-Ляврідс Брігге", Мовляв, навіть заради одного літературного твору треба бачити багато міст, людей і речей. Треба відчути, як літають пташки. Треба збагнути, яким порухом відкривають пелюстки маленькі квітки раннього ранку. Треба багато пережити, мати що згадати. Але переливати ці спогади в художні ритми слід лише тоді, коли вони повернуться і стануть кров'ю, поглядом і порухом митця, вже безіменними і невіддільними. Тільки тоді вони зможуть перетворитися в суте золото справжньої літератури.
Долі та Богом даному таланту, чутливості до краси й образному світосприйманню, інтенсивній праці над ограненням власного хисту і почасти впливу літературних учителів, урешті прихильній до закордонних мандрів раtег fаmіlіае родині Михайла Коцюбинського завдячуємо справдженням „наскрізь новочасного чоловіка" (І.Франко) і Першорядного Майстра. Вродженець „краси України, Подолля” і „приклонник культурних вартостей” (М.Грушевський), митець прийшов в українське письменство в час його оновлення в світі та нагадав йому „деякі напрямки європейської літератури” (М.Рудницький). Коцюбинський сформувався, за спогадами В.Самійленка. в тонку гармонійну натуру, речника краси, розуму й людяності, ґречного європейця та – додамо – українську громадську людину-патріота, протестанта проти національного гноблення, митця не асоціального, який, однак, не змішував політику і літературу.
Виробленню мистецького смаку посприяло цьому й добірне коло лектури, ширше, ніж у переважної більшості тогочасних літератів у Росії. В ньому французи Золя й Мопассан, австрієць Шніцлер, гурт скандинавів від Стриндберга до Ґарборґа, „хохол", як він себе пойменував, Чехов.
Коцюбинський ізріс на кращих зразках, насамперед західноєвропейських, зазнав, як і інші письменники, різних впливів. Але не піддався їм, повернувся „на свій корабель і в рідну Ітаку привіз зерна солодкого „лотосу" [1, 143]. Адже був саморідним і органічно національним, А також інтернаціональним у переведенні в літературний ряд явищ гарних і бридких, добрих і злих – бо ж усе „має право доступу до штуки" [2, 118]. Прийшов до модернізму власним шляхом – через концептуально нове бачення дійсності, що збагатило парадигму літературних виявів позитивізму „філософією життя", нюансуванням світлотіней людського буття. Як у Франції Мопассан, у Росії – Чехов, почав культивувати лапідарні форми малої прози (новітній її характер засвідчує, скажімо, порівняння новел „Місячне сяйво" Мопассана, „Без заголовка" Чехова і „У грішний світ" Коцюбинського). Вже цим, як вони, спричинився до створення нового напряму в красній словесності.
Відіграв роль водночас оновлювача-реформатора національної художньої традиції, став „поетом настрою" (П.Филипович), новатором, який де в чому випередив європейські мистецькі й наукові відкриття. Зусиллями плеяди ґеніїв від Франка до Коцюбинського, Лесі Українки, Стефаника рідне письменство навіть за несприятливих бездержавних умов ліквідувало ідейно-естетичне відставання від розвинених літератур Заходу, вивищилося, за Н.Кузякіною, над російським письменництвом початку XX ст.
Завдання цієї студії, що може наразитися на закид у філологічній єретичності (за „кування" відсутнього у „Словнику літературознавчих термінів" заголовного термінологічного словосполучення) вбачаємо бодай у неповному окресленні рівнів європейської вишуканості митця. Розуміємо під нею оволодіння інтернаціональним культурним кодом рафінованої вмілості, інтелігентної високохудожності, новаторської досконалості.
Коцюбинський, доглибний людинознавець і гуманіст щасливо поєднав народну й інтелігентську „мораль з європейською естетикою" (А.Шамрай). Радісно ж хвилюючий при його віднайденні фактаж окремих „зустрічей" письменника, в тім числі „випереджаючих", із європейською естетичною практикою, свідчить, можливо, не про абсолютну рацію компаративістів, а суголосність пошуків і зіставність знайдених митцями над кордонами і часом відповідей.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Європейськість прози Михайла Коцюбинського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок