Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат: Північне Приазов’я у записах і дослідженнях В.М. Ізотова

Північне Приазов’я у записах і дослідженнях В.М. Ізотова / сторінка 2

Назва:
Північне Приазов’я у записах і дослідженнях В.М. Ізотова
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,68 KB
Завантажень:
464
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Виноски, яка б указувала, звідки взяті цифри і прізвища, нема. Зате є посилання на роботу Калоянова (невідомо, коли і де видану), в якій стверджується: архівні матеріали (?) свідчать про розквіт і початок створення болгарських шкіл у 1923 – 38 рр. Справді, в 1923 – 29 рр. держава приділяла увагу розвиткові культур національних меншин, у тому числі й болгарської, а в 37-38 роки ці культури нещадно знищувалися. Та на наступній, 19 стор. той же Ізотов пише: «в середині 30-тих років почалися сталінські репресії …» і т.д. – цілий абзац, що переконує: болгарська культура зазнала поголовного нищення. Сьогодні вже маємо надруковані статті про трагічну долю Сергія Цветка, Недельчева, Димитрова та інших представників болгарської інтелігенції, «розкуркулених», заарештованих і виселених.
Післявоєнний період, коли автор мав можливість вести власні спостереження, цікавий фактичним матеріалом, хоча розділ «Збереження болгарської народної пісні» можна було б поєднати з наступним, оскільки вони тематично близькі, особливо стосовно жанрової атрибутики. Приведені тексти і їхня характеристика в давніх записах Варбанського, але не підтверджені новими записами. То збереглися вони чи ні, адже розділ афішує «Збереження…»? Цікавим по новому фактажу (я знову повторюю, що нові записи найцінніші для науки) є розділ «Переймання українських і російських мелодій болгарським фольклором». Залишилися неоприлюдненими тільки записи взаємо переймань текстів.
Щодо розділу «Жанри болгарських народних пісень», то я обмежуся твердженням відомої болгарської фольклористки Цветани Романської у кн. «Българската народна песен» (Софія, 1965): «В науці про народну поетичну творчість досі не існує єдиний погляд на класифікацію народних пісень». Так само нема й сьогодні єдиного погляду, але сучасні фольклористи користуються трьома принципами: 1) фундаментальним, 2) тим, коли науковим обґрунтуванням є лірика або епіка, 3) ідейно-тематичним. При класифікації Ізотова вжито всі три принципи, тому аналізувати їх неможливо, хоч визнаємо слушність зауваження Валентина Миколайовича, що болгари, які живуть в Україні, не забули багатьох жанрів традиційних пісень і що про це переконливо говорить двотомник Н. Кауфмана і багатьох збирачів болгарських народних пісень, перше місце серед яких цілком заслужено займає сам В.М. Ізотов.
Кращими розділами видання «Болграський фольклор у Північному приазов’ї» є «Календарно-обрядові» і седенкарські пісні». Серед календарно-обрядових не названо звичай «Баба Марта» (можливо, тому, що не пов’язаний з піснями), хоч сам звичай і зараз побутує серед болгар.
Дуже цікавий розділ «Болгарське весілля». Він виграв би ще більше, якби були посилання на монографію Радості Іванової «Българската фолклорна сватба» (Софія, 1984), де є багатий емпіричний матеріал, його варіантна багатоманітність, широко використані нотні записи. Можна було б вказати і на кандидатську дисертацію Наталі Задорожнюк «Семантика символічно-обрядової системи болгарської весільної поезії» (Захищена в ІМФЕ НАН України в 1994 р).
В книзі В. Ізотова вперше після С. Цветка так детально розказано про седенкарський обряд й підкреслено, що він має ряд аналогій (але названі й відмінності) з українськими та російськими обрядами. Цьому обрядові присвячено окремий розділ та проаналізовано особливості літніх, осінніх та зимових седянок. До речі, у Цветка є рукописна стаття “Седянки и меджия”, де він розмежовує ці назви. В Ізотова пояснено, що восени збираються на “меджия” для роботи на току і в господарстві. Цікаво, що термін “менжія” на Приазов’ї звучить інакше, ніж на Одещині у С. Цветка, чи це чергова описка? В. Ізотов назвав свій розділ “Посиделковые песни” – седенкарски песни, але про характеристику пісень тут не йдеться. Наведені зразки – однотипні. Вони належать до любовної лірики. Можливо, в побуті Приазов’я, та і взагалі болгарському побутовому дозвіллі, яким по суті є седянки, тематика пісень і не прикріплювалася до обряду, тому автор приділив увагу особливості виконання мелодій, а не текстів.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему: Північне Приазов’я у записах і дослідженнях В.М. Ізотова

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок