Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> „Щоденник” Євгена Чикаленка 1918-1919 рр.: Україна крізь призму катастрофізму

„Щоденник” Євгена Чикаленка 1918-1919 рр.: Україна крізь призму катастрофізму

Назва:
„Щоденник” Євгена Чикаленка 1918-1919 рр.: Україна крізь призму катастрофізму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,83 KB
Завантажень:
139
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
„Щоденник” Євгена Чикаленка 1918-1919 рр.: Україна крізь призму катастрофізму


„Щоденник” Є.Чикаленка – одна з багатьох численних публікацій останніх років, що їх можемо віднести до літератури non fiction. Поряд із текстами цього жанру В.Винниченка, С.Єфремова, М.Драй-Хмари, В.Поліщука, А.Любченка, О.Гончара та ін. він доповнює загальну картину української історії багатостраждального ХХ ст., характеризує як суспільну ситуацію 1918-1919 рр., так і визначні особистості того часу. Публікація „Щоденника” стала можливою завдяки скрупульозній роботі покійного вже Ф.Погребенника, який „дав йому вказану вище назву (авторського заголовка не було), прокоментував згадані в щоденнику персоналії” [6, 5].
Є.Чикаленко (1861-1929) – відомий громадсько-культурний діяч, меценат, видавець українських періодичних і літературних видань. За власними словами, у нього були й „конспективно написані спомини від дня мого народження (1861 року) до 1885 року”, і „щось на кшталт діаріуша починаючи з 1907-го року” [8, 7]. 1918 р. Чикаленко знову сідає за свого щоденника, фіксуючи в ньому всі найвизначніші, на його думку, події, зокрема, українське життя періоду Центральної Ради, більшовиків у Києві, Гетьманату, Директорії.
„Щоденник” (1907-1917) був опублікований 1931 р. „Червоною калиною” у Львові, а записи 1918-1919 прийшли до читача вперше тільки у 2004 р. На нашу думку, цікаво проаналізувати „Щоденник” Є.Чикаленка трагічних років крізь призму катастрофізму, позаяк саме в цей період як Україна, так і вся Європа переживала досить складний, неоднозначний період у своєму розвитку.
Катастрофізм – ідейно-художня тенденція у світовій культурі початку ХХ ст., яка полягає у твердженні про можливість її загибелі, розуміння існування небезпеки для неї як ззовні, так і зсередини. В літературних текстах катастрофізм проявився на різних рівнях, у різних моделях. Найбільш повно ця проблема досліджена в польському літературознавстві
(Б.Данек-Войновська, Ю.Спейна, Є.Квятковський, М.Шпаковська та ін.), хоч іще в 1965 р. Ю.Спейна зауважував: „Намарне шукати терміну „катастрофізм” у найновіших літературних енциклопедіях і словниках. Взагалі, в деяких він зустрічається, але тільки на позначення теорії циклічних геологічних катастроф” [12, 12]. Перше визначення катастрофізму дав К.Вика, аналізуючи поезію Є.Загурського: „Ідейно-художнє явище польської поезії у другому десятилітті так званої міжвоєнної літератури (див. гасло „Міжвоєнна література”), що полягало в символічно-класицистичному, подекуди з нальотом надреалізму чи експресіонізму, розгортанні мотивів, які навіювали й заповідали думку про неминучу історично-моральну катастрофу, яка загрожує цілому сучасному світові, мотивів переважно філософського, а також суспільно-політичного підґрунтя” [13, 313].
Важливі спостереження щодо існування такого явища як катастрофізм подає Ч.Мілош, один із найвідоміших польських поетів, лауреат Нобелівської премії. „Коли хтось заднім числом переконує нас, нібито він ясно усвідомлював, що стоїть „перед обличчям кінця”, не слід йому вірити, тому що такого ясного усвідомлення не було майже ні в кого, із тих, хто писав, воно було хіба що у Здзєховського та у С.І.Віткевича” [5, 223]. Мілош відзначає, що він, як один із творців літератури катастрофізму, міг би навести письмові докази, але, на його думку, це будуть докази інтуїтивного, поетичного діагнозу. Водночас, підкреслює мислитель, причини виникнення катастрофізму – найрізноманітніші. Соціальна дійсність початку ХХ ст. викликала негативні емоції в діячів літератури та мистецтва, тому протест проти неї став для них метою їхньої діяльності, хоч і рішення їх були різні. В основі навіть найвіддаленіших естетичних теорій був бунт проти натовпу тих, хто пригнічує, і тих, кого пригнічують, якому протиставлявся художник як єдино вільна людина.
На сьогодні поняття „катастрофізм” постійно використовується польськими літературознавцями при аналізі літератури міжвоєнного двадцятиліття (1918-1939) та окремих явищ літературного процесу періоду другої світової війни (Є.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: „Щоденник” Євгена Чикаленка 1918-1919 рр.: Україна крізь призму катастрофізму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок