Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові

Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові

Назва:
Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,43 KB
Завантажень:
224
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові


У сучасних граматичних дослідженнях одним із найвагоміших теоретичних принципів внутрішнього розмежування простого речення є виділення формально-синтаксичного, семантико-синтаксичного та комунікативного рівнів, що дає змогу найповніше визначити категорійну структуру речення. У центрі семантико-синтаксичної структури перебуває предикат, який, залежно від свого валентного потенціалу, визначає оточення в кількісному та якісному планах. Початкова реалізація валентності предиката передбачає заповнення лівої відкритої позиції – суб’єктної. Правобічна позиція заповнюється синтаксемами зі значеннями об’єкта, локатива, адресата, інструменталя, результатива тощо – залежно від валентних особливостей предиката.
Предикат процесу (надалі – ПП) виступає предикатною синтаксемою другого рангу (серед дії, стану, якості, а також кількості та локативності) [Вихованець 1993:96]. Процесивні предикатні одниці відтворюють динамічні неконтрольовані ситуації, пов’язані з кількісними та якісними змінами суб’єкта. Вагомими ознаками таких предикатів є часова локалізованість, фазовість і пасивний характер суб’єкта. Вони формують у сучасній українській мові компактні семантико-синтаксичні структури із заповненою лише лівобічною позицією суб’єкта: Небо запалало (І. Нечуй-Левицький). Воскресли люди (Л. Костенко). Голова каламутніла (В. Шевчук). Степліло літечко (М. Вінгранов-ський). Відтак одномісність виступає для них типовою величиною.
Незважаючи на те, що розширена валентна рамка не властива аналізованим предикатам, деякі з них здатні відкривати і дві позиції в реченні. Вони, хоч і становлять периферію, потребують аналізу, оскільки за окремими параметрами оцінені як “процеси”. Виділяємо дві групи таких ознакових слів: 1) що відкривають позицію для об’єктної синтаксеми; 2) що відкривають позицію для локативної синтаксеми. У статті ставимо за мету охарактеризувати ці групи предикатів та їх семантико-синтаксичні парадигми.
1. Семантико-синтаксичні структури з об’єктною синтаксемою. Такі структури формують предикати, що стосуються емоційно-психологічної сфери і виражаються дієсловами на зразок гніватися, знервуватися, заспокоюватися, засумувати, схвилюватися, зворушуватися, злютуватися, зрадіти, зоскніти, сердитися, розсердитися, лютувати, шаленіти, злитися, збуджуватися, стривожитися тощо, які становлять окрему функційно-семантичну групу. Українські мовознавці наведені дієслова в предикатній функції послідовно оцінюють як “процеси” [Вихованець 1992:96, Масицька 1998:37, Мірченко 2001:135, Ледней 2003:11], хоча їхня семантика не дозволяє однозначно витлумачити категорійного статусу, адже в структурі наявні ознаки стану, процесу, дії. Підтвердженням проміжного характеру таких предикатів є семантико-синтаксичні структури, які вони формують. Окремі з них здатні відкривати місце для об’єктної синтаксеми, зближуючись із предикатами дії: “Дієслова емоційного впливу можуть позначати свідому, цілеспрямовану дію: афективний тиск на адресата може входити в наміри суб’єкта” [Арутюнова 1980:241]. Уважаємо, що наведена семантична група дієслів може функціонувати як “процес” лише на підставі ознак динамічності та фазовості, в польовій структурі аналізованих предикатів такі одиниці займають марґінальне становище.
У реченнях із синкретичним емоційно-психологічним предикатом суб’єктна синтаксема, виражена формою називного відмінка, охоплює вузькі пласти лексики – лише назви осіб. Як відомо, інваріантним вираженням об’єкта в українській мові виступають знахіднийродовий відмінки, які у формально-синтаксичній площині функціонують як прямі додатки. При ПП об’єктна синтаксема реалізується в таких варіантах:
прийменник “на” + знахідний відмінок: Хто нас губить, Орфею нещасний, хто прогнівився на нас? (М. Зеров). Не гнівайтесь на людей, – війна (Л.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Двомісні семантико-синтаксичні структури з предикатами процесу в сучасній українській мові

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок