Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців

Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців

Назва:
Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,49 KB
Завантажень:
440
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців


Силою історичних та політичних обставин середини ХХ століття північнолемківські говірки перестали існувати на своїй споконвічній території [пор. Кубійович 1962: 1275 і Куцинда 1998: 93; Дрозд 1998:21]. Ще на початку 60-их рр. Д.Бандрівський звернув увагу на певні тенденції до нівелювання особливостей лемківського мовлення осіб, переселених на Дрогобиччину: “Люди старшого віку (неписьменні) здебільшого ще зберігають істотні риси говірки галицьких лемків, а переселенці середнього покоління, …відходять від цих рис під впливом нового діалектного середовища, а також літературної мови, …зате на вимові мулоді (передусім шкільної), що виросла в новому діалектному оточенні, позначається вже сильний вплив наддністрянських говорів і літературної мови” [Бандрівський 1961: 94]. Учений стверджував, що зрушення відбуваються передусім у фонетиці та лексиці переселенців. Наші спостереження виявили вже результати інтенсивної дії таких тенденцій – не викликає сумніву потреба в науковому опрацюванні діалектного мовлення представників цього найзахіднішого говору українського діалектного обширу, допоки ще живуть його носії, хоч і не компактно в інодіалектних середовищах. Відтоді, коли Д.Бандрівський досліджував ці говірки, вони зазнали істотних змін, бо прийшло до голосу покоління, мовлення якого тоді вчені не брали до уваги. Тому сьогодні важливо простежити міру збереження на різних мовних рівнях особливостей північнолемківських говірок в умовах переселення його носіїв.
Предметом опрацювання стали записи говіркового мовлення лемків Ми умовно поділили діалектоносіїв на три покоління: найстарше (від 70 років), середнє (від 40-50 до 69 років) і молодше (до 40 років)., які тепер проживають у Львівській області Тепер лемки проживають у таких населених пунктах: м.Борислав, м.Львів, м.Моршин, м.Пустомити, м.Свірж, м.Трускавець; Пустомитівський р-н: с.Басівка, с.Зимна Вода, с.Оброшине, с.Рудне, с.Сокільники; Золочівський р-н: с.Новосілки, с.Струтин; с.Воля-Баранецька Самбірського р-ну, с. Дунаїв Перемишлянського р-ну, смт. Красне Буського р-ну.. Інформатори є вихідцями із таких сіл північної Лемківщини: Вислічок, Воля Вижня, Воля Нижня, Гирова, Ґанчова, Дальова, Завадка Риманівська, Зиндранова, Крампна, Мисцова, Поляни, Поляни Мисцівски, Радоцина, Тилич, Тилява, Шкляри, Яслиська. Ми ставимо собі за мету проаналізувати лексичні особливості сучасного діалектного мовлення різних за віком переселенців з уваги на мовне оточення (наддністрянський говір та українську літературну мову), в яке вони потрапили понад півстоліття тому.
Спеціальне дослідження лемківського говору започаткував І.Верхратський, який подає словник, що налічує понад 3000 слів [Верхратський 1902: 388-489]. Найхарактерніші лексеми лемківського діалекту вміщує “Мовний атлас давньої Лемківщини” З.Штібера [Stieber 1956-1964]. Про лексичні особливості цього говору можна почерпнути відомості із понад 20 різних за обсягом словників [Кульчицька 1999: 34-42]. Опрацювання лексики лемківських говірок знаходимо в дослідженнях Я.Ріґера [Riger 1995], М.Лесева [Лесів 1997]. С.Панцьо у “Матеріалах до словника лемківських говірок” фіксує понад 600 дієслівних лексем, якими сьогодні користуються лемки-переселенці Тернопільщини [Панцьо 1997].
Основу словникового складу північнолемківських говірок становить, звичайно, загальнонародний український лексичний фонд. Проте для цього говору характерне й велике розмаїття специфічно лемківських діалектизмів. Зібраний матеріал дозволяє виділити 9 лексико-семантичних груп. У межах кожної із тематичних груп наводимо найхарактерніші лексеми в алфавітному порядку. У лексиці лемків наявна значна кількість різних запозичень з інших мов, передусім сусідніх – польської, словацької та німецької. Таких слів під час аналізу цих семантичних груп спеціально виокремлювати не будемо.
Лексика на позначення назв будівель, сільськогосподарських споруд, їх частин та інших, пов’язаних з ними предметів:
брадрура ‘піч для випікання’ є запозиченням через польське посередництво (‘bratrura’) з німецької мови (Brбtrцhre ‘піч для розігрівання’; ‘маленька піч для підсмажування’, утворене з основ дієслова brбten ‘смажити’ та іменника Rцhre ‘труба, трубка’) [ЕСУМ 1982: 249].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Лексичні особливості північнолемківських говірок переселенців

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок