Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Механізми взаєморозуміння в спілкуванні

Механізми взаєморозуміння в спілкуванні

Назва:
Механізми взаєморозуміння в спілкуванні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,87 KB
Завантажень:
405
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему
Механізми взаєморозуміння в спілкуванні


Якщо я ототожнюю себе з кимсь, це значить, що я ладу своє поводження так, як будує його цей «інший». Якщо ж я виявляю до нього симпатію, я просто беру до уваги лінію його поводження (відношуся до неї співчутливо), але свою власну можу будувати зовсім по-іншому. І в тім, і в іншому випадках у наявності «прийняття в розрахунок» поводження іншої людини, але результат спільних дій різна: одна справа — зрозуміти партнера по спілкуванню, уставши на його позицію, діючи відповідно до неї, інше справа — симпатизувати йому, зрозуміти його точку зору, навіть співчувати їй, але діяти по-своєму. І той, і інший аспекти важливі, і той, і іншої мають визначену традицію свого дослідження в соціальній психології.
Продовжуючи побудови Дж.Холмса, Т.Нькжома і Ч.Лантухи, американські дослідники Г. Гибш і М. Фор-верг побудували модель взаємодії в комунікативному процесі в загальному виді. Вони позначають учасників процесу взаємодії як А и Б. Тоді загальна модель утворення рефлексивної структури в ситуації диади-ческого взаємодії може бути представлена в такий спосіб.
Є два партнери А и Б. Між ними встановлюється комунікація А —> Б и зворотна інформація про реакцію Б на А, Б <г- А. Крім цього в А и Б є представлення пр самих себе А1 і Б1, а також представлення про «іншому»; в А представлення про Б~Б2 і в Б представлення про А-А2. Взаємодія в комунікативному процесі здійснюється так: А говорить у якості А1, звертаючи до Б2. Зреагує в якості Б' на А2. Наскільки все це виявляється близько до реальних А и Б, треба ще досліджувати, тому що ні А, ні Б не знають, що маються незбіжні з об'єктивною реальністю А1, Б1, А2 і Б2, при цьому між А и А2, а також між Б и Б2 немає каналів комунікації. Ясно, що успіх спілкування буде максимальним при мінімальному розриві в лініях А-А'-А2 і Б-Б'-Б2.
Значення цього збігу легко показати на прикладі взаємодії оратора з аудиторією. Якщо оратор (А) має невірне представлення про себе (А1), про слухачів (Б") і, головне, про те, як його сприймають слухачі (А']], то його взаєморозуміння з аудиторією буде виключене і, отже, взаємодія теж.
Усяке сприйняття в той же час є і визначена взаємодія двох учасників: оцінювання один одного і зміна якихось характеристик один одного завдяки самому факту своєї присутності. У першому випадку взаємодія можна констатувати по тому, що кожний з учасників, оцінюючи іншого, прагне побудувати визначену систему інтерпретації його поводження, зокрема причин його. Інтерпретація поводження іншої людини може ґрунтуватися на знанні причин цього поводження, і тоді це задача наукової психології. Але в повсякденному житті люди суцільно і поруч не знають дійсних причин поводження іншої людини. Тоді вони починають приписувати один одному як причини поводження, так і зразки поводження. Приписування здійснюється або на основі подібності поводження сприйманого обличчя з якимсь іншим зразком, що мався в минулому досвіді, або на основі аналізу власних мотивів в аналогічній ситуації.
Отже, наше спілкування і взаємодія представляє склалнішу драму, сценарій якої ми постійно пишемо і переписуємо по ходу справи — коректуючи, кваплячи, помиляючись. Саме парадоксальне полягає в тому, що ми норовимо написати його не тільки для себе, але і для партнера. Ми приписуємо йому думки, справи і мотиви, яких він насправді міг і не мати, але які він, по нашому розумінню, у дійсності має. І як би нас ні переконували, ми твердо коштуємо на своєму. Часто усупереч фактам. Зрозуміло, така модель поводження далека від наукової, де припущення постійно перевіряються фактами і відкидаються у випадку помилки. Вона ближче театру абсурда — ми бачимо в іншому тільки те, що підтверджує наше припущення, і рішуче відкидаємо усе, що йому суперечить.
Театр абсурду побудований на асиметрії: про себе ми думаємо краще, ніж про іншого, себе ми приписуємо більш шляхетні мотиви, ніж іншому. І навпаки, від іншого ми вимагаємо більшого, ніж від самих себе. Коли ми зазнаємо невдачі, то звинувачуємо об'єктивні обставини, коли домагаємося успіху, заслуги приписуємо винятково собі.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Механізми взаєморозуміння в спілкуванні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок