Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Особливості когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів

Особливості когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів

Назва:
Особливості когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,37 KB
Завантажень:
418
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Особливості когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів


Наявність у мові образно-метафоричних і парадоксальних засобів вираження змісту поряд із частиномовною маргінальністю, імплікацією та субституцією є одним із чинників невідповідності поверхневих синтаксичних структур їхньому когнітивному підґрунтю як інтеріоризованим у свідомості ситуаціям. Сьогодні вже не підлягає сумніву можливість виражати предикати не лише дієсловами, а й іменниками, прикметниками і т. ін., а різних актантів ситуації – одиницями в не властивих їм (неізосемічних) позиціях, а також здатність мовних сполук згортати інформацію і передавати зміст більший, ніж значення їхніх складників. Причому сполуки можуть репрезентувати окрему пропозицію або навіть поліпропозиційну структуру [див. Тулина 1996].
Дослідження семантичного синтаксису містять ґрунтовний аналіз особливих типів напівпредикативних конструкцій, здатних трансформуватися в окрему предикативну одиницю, випадків згорнутих чи імпліцитних синтаксичних одиниць (Н.Ю. Шведова, З.Д. Попова, Г.О. Золотова, М.О. Корміліцина, Т.О. Тулина, Є.М. Ширяєв та ін.). Особлива увага дослідників в останні десятилітя зосереджена на списках трансформацій структурних схем, міжсхемних видозмін (парадигматики простого речення), синонімії, варіативності чи кореферентності поверхневих структур певних пропозицій (Н.Ю. Шведова, Н.Д. Арутюнова, В.А. Бєлошапкова, П. Адамец, Д. Уорт, Г.О. Золотова, В.В. Богданов, Н.М. Арват, І.Р. Вихованець, Н.В. Гуйванюк та ін.). Поряд із структурною схемою простого речення синтаксисти вводять позиційну схему [Арутюнова 1987; Попова 1996: 255–259], яка представляє пропозицію висловлення – мисленнєвий аналог, що виокремлює та вказує на зв’язки між елементами ситуації, які реалізуються в синтаксичному, зокрема вербалізованому, конструкті або в інших одиницях [Кобозева 2000: 218–220]. Однак подібні дослідження ґрунтуються здебільшого на реченнях істиннісної пропозиційної семантики й аналізують випадки неізосемічності компонентів їх синтаксичних структур до складників ситуації, практично не враховуючи образно-метафоричні способи представлення подійного світу речення, хоч ці способи є не менш поширеними. Не випадково, З.Д. Попова наголошує на тому, що теорія членів речення постійно відстає від мовної практики, адже відчувається брак понять, дефініцій і термінів для нових пропозиційних смислів і засобів їхнього вираження [1996: 267].
При метафоризації частини речення встановлення позиційної схеми значно ускладнюється, адже виникає подвійне чи множинне перетинання кількох концептуальних сфер, ситуацій, що опосередковують образне або парадоксальне представлення події речення. Так, у поетичному фрагменті “і дощ, мов стожильний батіг, криву каліграфію літер кладе на поріг” (А. Мойсієнко) ситуація із суб’єктом-елементивом і локативом має нульовий предикат буттєвого стану, опосередкований асоціативно-образним зв’язком, знаки якого запозичені із ситуації писання літер. Пропозиційний же компонент інтенсива позначений порівняльним зворотом іншої концептуальної сфери. Як бачимо, пропозиційна схема при накладанні її на структуру речення потребує ускладнення чи доповнення. Як видається, такий підхід потребує введення якісно нової схеми смислового відповідника подібних речень.
Ми пропонуємо використати для опису їхньої референційної природи фрейм пропозиційно-асоціативного типу за умови його кореляції з іншими фреймами та концептосферами при врахуванні сенсорних, образних, емоційно-оцінних та прагматичних пізнавальних механізмів етносвідомості. Пропозиція як ядерна структура події у такому фреймі описує реальну структуру події (предикатно-актантну рамку), а пов’язані з нею асоціативно-термінальна структура й модус уможливлюють метафоричні, образні, оцінно-експресивні, парадоксальні позначення цієї ситуації на підставі аналогії до інших ситуацій і концептосфер [детальніше див. Селиванова 2000: 101–140].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Особливості когнітивної проекції синтаксичних структур українських фразеологізмів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок