Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Неперервність пошуків джерел становлення української літературної мови

Неперервність пошуків джерел становлення української літературної мови

Назва:
Неперервність пошуків джерел становлення української літературної мови
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,57 KB
Завантажень:
132
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Неперервність пошуків джерел становлення української літературної мови


Вивчення історії української мови було і залишається актуальним завданням мовознавства, особливо зважаючи на те, що в останні два десятиліття мовознавці переглядають наукові погляди на походження і шляхи розвитку української мови. Одним з основних джерел, на яке спираються, аналізуючи історичні мовні процеси, є пам’ятки письма минулих століть з різних територій України. Їх досліджували і продовжують аналізувати в працях як загальнотеоретичного, так і власне історико-мовознавчого характеру.
Важливою джерельною базою для вивчення історії становлення мовної системи як народнорозмовної, так і української літературної мови є староукраїнські рукописні пам’ятки.
Від XIV – XV ст. до нас дійшли українські грамоти, пам’ятки конфесійного стилю, почасти інших стилів. З кінця XV – поч. XVI ст. кількість рукописних пам’яток зростає, урізноманітнюється за жанрами й тематикою: апокрифи й панегірики, вірші, записи фольклорних творів, житійно-повістеві тексти, полемічні, ораторсько-проповідницькі, дидактично-повчальні твори, ділові акти й документи (особливо юридичного характеру), частково наукові праці. У XVII – XVIII ст. зароджуються або починають інтенсивно розвиватися нові функціональні жанри: драматична література (діалоги, інтермедії, шкільна драма), наукові твори філологічного, філософського, природознавчого, історичного змісту. З II пол. XVII ст. розвивається епістолярний жанр. Найбільше староукраїнських рукописів збереглося з II пол. XVII – XVIII ст.
Особливо цінними для історичних мовознавчих досліджень є рукописні пам’ятки з території Західної України, оскільки, як відомо, південно-західні діалекти були важливим чинником формування як староукраїнської, так і нової української літературної мови.
Не претендуючи на докладний розгляд у цій статті історії вивчення усіх рукописних пам’яток західноукраїнського походження, окреслимо проблематику досліджень мови рукописних збірників XIV – XVIII ст., що містять тексти ділового та конфесійного стилів.
Багатовікову традицію ділового стилю репрезентують грамоти – найдавніші староукраїнські короткі ділові документи, у яких фіксували юридичні операції приватного і державного характеру.
Дослідженню грамот приділяли увагу багато мовознавців (В.Розов, В.Ярошенко, М.Антошин, А.Яцимірський, Л.Коломієць, Л.Деже та ін.). Детально вивчено лексичний, фонетичний, морфологічний і синтаксичний рівні цих пам’яток. Проаналізовано їхні локальні риси. Як зауважив М.Станівський, на підставі лінгвістичного дослідження зокрема буковинсько-молдавських грамот XIV – XVII ст. “можна з’ясувати багато нового в питанні про формування мови української народності, а найбільше – поглибити знання з історії буковинських говорів” [Станівський 1960 : 16].
Грамоти вивчав і М.Жовтобрюх. На підставі своїх досліджень учений зробив висновок, що мові грамот XIV – XV ст. більшою чи меншою мірою властиві всі специфічні ознаки літературної мови, тобто що вона не є простим копіюванням діалектного мовлення, а “в ній у певній системі поєднані старокнижні й народні елементи, отже, це мова унормована, хоч, природно для тієї доби не всі її норми були сталі й послідовні. Більше того, в ній досить широко використовуються мовні штампи, характерні для ділового стилю тогочасної літературної мови, причому таке використання становить майже витриману систему” [Жовтобрюх 1976 : 63]. М.Жовтобрюх вказав на те, що “загальний характер мови тодішніх грамот, писаних на Україні, мало чим відрізняється в залежності від місця їх походження… Мова характеризується… певною спільністю фонетичної системи й морфологічної та синтаксичної будови” [Жовтобрюх 1976 : 64]. Отже, мовознавець свідомо чи на з огляду на недостатній фактологічний матеріал зробив узагальнення щодо мови грамот, спростувавши цим поділ їх на групи за реґіональними мовними рисами.
У 90-х роках ХХ ст. проблема мовної основи цих документів постала знову, зокрема в публікаціях У.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Неперервність пошуків джерел становлення української літературної мови

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок