Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Моє бачення мовної проблеми в Україні сьогодні

Моє бачення мовної проблеми в Україні сьогодні

Назва:
Моє бачення мовної проблеми в Україні сьогодні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,51 KB
Завантажень:
545
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Науковий реферат
Моє бачення мовної проблеми в Україні сьогодні


... і коли він [народ] кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей.
Панас Мирний
На перший погляд мовне питання не повинне було бути таким гострим. Адже Україна – самостійна держава з повноцінною мовою, яка “народилась” не сьогодні і не вчора. З інформаційних джерел відомо, що виникла вона на народній основі.
В цілому це була мова усна, уживана в розмовно-побутовій сфері і в царині народної творчості. Функціонувавши лише у сфері художньої літератури, українська мова поступово опановувала все нові й нові її жанри, розширювала свої обрії “і в оригінальній творчості, і завдяки перекладам”. Українська мова набула всіх рис справжньої (макро) мови. Як і багато інших мов вона розвивається, вдосконалюється, і в сучасному світі, переступивши поріг ХХІ ст.., спроможна задовольнити людину в усіх сферах її діяльності.
Однак історичні події привели нас до того стану, коли нашій мові конкурує мова сусідньої держави. Держава, котра довший час вела на цій землі політику не зовсім демократичну. Багатовіковий лінгвоцит; спеціально організований радянською владою хаос щодо вивчення української мови, тонко розроблена (на основі досягнень сучасної техно-, соціолінгвістики) політика закріплення за російською культурою, з якою тісно пов’язана мова, пріоритетності, вищості. Так як це мови споріднені, справа ускладнюється. Мови впливають одна на одну і то не з кращої сторони. Окрім поняття “український суржик” існує ще й таке як “російський суржик”. Тобто мови взаємо забруднюються”.
А.Окара сам росіянин, у статті “Полтавський “суржик” та духовне плебейство” (Слово і час, 2000 № 2) говорить так: “В багатьох містах України з російської мови знущаються, її стан дратує: м’яка вимова, нестерпне для російського вуха “гекання”, відсутня редукції ненаголошених голосних – все це надає російській мові в устах українця неохайності та жлобського відтінку”.
То чому б нам не вивчити досконало своє мову, що не було таких “претензій”? Де ж наша гідність?
Чи багато з нас таких, котрі усвідомлюють, що мова перебуває сьогодні на роздоріжжі не лише в тому, бути їй чи не бути, а й у виборі своєї майбутньої структури, і що кожний з нас, виробляючи ті чи інші слова й форми, голосує за те, якою вона буде структурно.
Часто чуємо, особливо від юних громадян. що українська – надто романтична (наявність пестливих слів, а може це солодкість звучанні так дратує?), не “модної”. Прогресивне молоде покоління не знаходить таких слів, які б могли виразити їх почуття. Спосіб життя. Такі вирази як: “любов до пісні”, “Рідна мова”. “Народна творчість” – не сприймаються, мовляв: “про що ви говорите?”. Отже, виникає потреба синтезу культури вчорашнього дня із потребами сьогодення, повні використання тих скарбів, якими український народ справді багатий.
Інакше кажучи: що ми пропонуємо нашим дітям? Дослідники* відзначають необхідність формування в людей. а особливо в учнів і дошкільнят, розуміння багатоманітності світу, зацікавленого ставлення не лише до мови і культури свого етносу, а й до інших мов і культур. Не цураючись свого і без жодної краплі шовінізму. Українська мова – є українською, російська – російською. Немає кращих – гірших. Ці мови, чи точніше культури, мають однакові права на існування, але в більшій мірі на своїх територіях, н нав’язуючи себе.
На жаль, про недалекоглядність державної політики в галузі мовного планування, її непослідовність особливо свідчить масмедійний простір. І головною з причин повільного нешироко системного процесу українізації інформаційного простору є незалежність мережених мовників. Адже преважна частина ЗМІ є власністю окремих олігархічних угрупувань, головна мета яких – отримання прибутків. І тут немає жодних натяків на якусь спільність дій. Як в байці “Лебідь, щука і рак” – кожен тягне в свою сторону. Кінцевий результат нам відомий. Не заперечую того, що держава починається з кожного з нас.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Моє бачення мовної проблеми в Україні сьогодні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок