Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Відродинні ойконіми польсько-українського пограниччя

Відродинні ойконіми польсько-українського пограниччя

Назва:
Відродинні ойконіми польсько-українського пограниччя
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,98 KB
Завантажень:
104
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Відродинні ойконіми польсько-українського пограниччя


Ойконіми польсько-українського пограниччя, території, що сьогодні є східною окраїною Польщі, а до 1945-1947рр. була зоною компактного споконвічного проживання українського етносу, уже досліджувалися в ряді спеціальних монографічних праць: В.Макарського [Makarski 1986; 1996; 1999], Я.Ріґера [Rieger 1995], Б.Чопик [Czopek 1988]. У той же час дослідження топонімії названої території українськими ономастами здійснювалося лише принагідно і фрагментарно [Бучко 1988; Бучко та ін. : 2000].
Обґєктом сьогоднішньої нашої розвідки стали відродинні ойконіми на –и/–і у формі множини на зразок Бігалі, Ігнати, Куриї, Солили двох колишніх повітів польсько-українського пограниччя – Любачівського і Ярославського з приналежними до них поштовими округами Цешанів (укр. Цішанів <*Ті ханів) і Радимо (укр. Радимне), загальне число їх становить 114 одиниць. Джерелом названих ойконімів став найповніший з відомих нам досі реєстрів назв населених пунктів та кількості мешканців у них – Skorowidz gminny dla krуlewstw i krajуw w Radzie paсstwa reprezentowanych…t.XII. Galicja (Wiedeс, 1907), станом на 1900 р. Довідник видано німецькою і польською мовами.
У слов’янській ономастиці такі безафіксні ойконіми на –и/–і у плюральній формі традиційно іменуються родовими назвами. За визначенням В.Ташицького, ці ойконіми „в найдавніший період свого розвитку означали мешканців певного поселення на основі особової назви, яку вони разом як члени того самого роду вживали, якою доброзичливо їх усіх іменовано” [Taszycki 1958 : 264]. Враховуючи особливості виникнення таких „родових назв”, точніше спершу назв груп людей за спільною особовою назвою, а щойно потім назв поселень, у яких вони (ці люди) жили, ми вважаємо, що називати їх „родовими” ойконімами немає жодних підстав.
Ще у 60-х роках ХХ ст. відомий польський дослідник ”родових” назв Г.Ґурнович пропонував термін „родові назви” вживати умовно, оскільки такі ойконіми є порівняно пізніми дериватами. Вони виникли в період, коли родові відносини і сам родовий лад на території Славії давно відійшов у небуття [Gуrnowicz : 12]. Родовими, на думку С.Роспонда, можна було б називати хіба що патронімічні назви поселень на –ичі (<-*іtji), зародження яких, власне, припадає на період родових відносин [Gуrnowicz 1965 : 207-214].
Зважаючи на сказане вище, а також те, що виникнення численних безафіксних ойконімів на –и/ –і на території Підляшшя спричинене відносно пізнім переселенням на ці терени родин із Мазовша, Г.Ґурнович, цілком слушно, пропонує називати такі „родові” назви родинними, але йдучи за усталеною у польській ономастиці традицією, продовжує іменувати їх родовими, хоча послідовно цей термін він кваліфікує як умовний [Gуrnowicz 1967 : 5]. Враховуючи час і спосіб виникнення т. зв. родових ойконімів, ми пропонуємо називати їх відродинними. Аналогічно ойконіми на –ичі, -івці, -инці, що походять від однойменних патронімів, називаємо відпатронімними, а ойконіми, мотивовані етнонімами, називаємо відетнонімними.
За структурно-граматичними ознаками відродинні ойконіми є первинними назвами безафіксної деривації, що походять від назв родин у формі множини. Від відпатронімних ойконімів на –ичі, -івці, -инці і відетнонімних ойконімів на –ани вони різняться нульовими афіксами, а наявні в їх основах суфікси є не топонімо-, а антропонімотвірними на зразок: Бабяки, Витки, Ігнати, пор. антропоніми: Баб’як, Витко, Ігнат.
До аналізованої нами категорії ойконімів зараховуємо також множинні безсуфіксні, рідко суфіксальні назви поселень, які є тотожними з колективними гумористичними прізвиськами на зразок Жабоїди, Козолупи, Четирбоки, Щибивовки і под., їх В.Ташицький свого часу зараховував до етнічних [Taszycki 1958 : 262];сюди ж включаємо також назви, в основах яких засвідчені власне етноніми на зразок Козаки, Німці, Шваби та ін., а також т.зв. службові назви, напр.: Гарбарі, Дяки, Мельники, Флиси і т.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Відродинні ойконіми польсько-українського пограниччя

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок