Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Особливості функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій як мовленнєвих дій

Особливості функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій як мовленнєвих дій

Назва:
Особливості функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій як мовленнєвих дій
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,20 KB
Завантажень:
392
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Особливості функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій як мовленнєвих дій


Дослідження своєрідності багаторівневої організації пояснювально-ототожнювальних висловлень є підґрунтям для з’ясування характерних рис їх функціонування у мовленні. Функціональний аспект вивчення складних речень із пояснювальним компонентом змісту зумовлює введення до апарату дослідження поняття про мовленнєву ситуацію, урахування такої важливої її ознаки, як склад учасників (дихотомія “мовець-слухач”), їх фонових знань та стратегії мовця – того, що становить предмет прагмалінгвістики. Важливим у прагматичному аналізі є звернення до основних положень теорії мовленнєвих актів, вивчення особливостей функціонування висловлень із пояснювальним компонентом змісту у складі окремих контекстів як мовленнєвих дій.
Аналіз такого специфічного синтаксичного явища, яким є пояснення, в розрізі його актомовленнєвої, живої реалізації детермінований антропологізацією синтаксичної науки. “Звернення до поняття мовленнєвого акту як соціального феномена міжособистісної взаємодії, який реалізується за допомогою засобів мови, відкрило нові перспективи в соціологізації, ширше, гуманізації лінгвістики” [6, 12], – зазначає Г.Г.Почепцов. Неможливість цілісного розуміння будь-якого мовного явища без звернення до проблеми його реалізації в ситуації реального спілкування була доведена багатьма лінгвістами ХХ століття (Ю.Д.Апресян, Н.Д.Арутюнова, Ш.Балі, Ф.С.Бацевич, А.Вежбицька, І.Р.Вихованець, М.В.Ляпон Дж.Серль та ін.).
Необхідність дослідження пояснювально-ототожнювальних конструкцій в аспекті їх функціонування зумовлене декількома чинниками, зокрема, відсутністю в українському мовознавстві праць, присвячених з’ясуванню прагматичного потенціалу пояснювальних висловлень. Разом із тим, детермінованість пояснювально-ототожнювальних конструкцій комунікативними чинниками, екстралінгвістичними факторами (конситуацією, контекстом, учасниками спілкування) є тими достатніми підставами, які визначають потребу більш глибокого вивчення досліджуваного явища саме у функціональному аспекті. Функціональний опис синтаксичних конструкцій здійснюється з використанням положень прагматики, або теорії мовленнєвих актів. Вивчення висловлень в аспекті їх актомовленнєвих властивостей, а також з’ясування співвідношення прагматичних і структурно-семантичних особливостей речень-висловлень увіходить до завдань прагматичного синтаксису як центральний складник. Із цього приводу слід зауважити, що одним із завдань, які ставить перед собою теорія мовленнєвих актів, є поглиблення теорії перифраз (фактично пояснювальних висловлень), з урахуванням не тільки суто логічних відношень між близькими за змістом реченнями, але й їх комунікативних властивостей [2, 224].
Говорячи про пояснювально-ототожнювальні висловлення, слід констатувати відсутність системних досліджень, присвячених з’ясуванню їх специфіки як мовленнєвих дій, висвітленню питань зумовленості специфічної синтаксичної структури функціональними, комунікативними потребами мовців, що і визначає актуальність обраної теми.
Мета дослідження – встановити закономірності функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій у мовленні.
За характером ілокутивної сили, притаманної тим чи іншим висловленням, традиційно виділяють такі основні п’ять груп, як репрезентативи (констативи), директиви, комісиви, експресиви та декларативи [7, 180-188]. У кожній із названих груп диференціюють різновиди. Реакція адресата, тобто ефект, що створюється за допомогою висловлення, виступає основним критерієм для визначення прагматичного типу мовленнєвого акту. Цей критерій покладений в основу класифікації Дж. Сьорля, який виділяв такі ілокутивні типи та їх різновиди: 1) констативний – повідомлення, ствердження, описи, констатації, звіти, пояснення; 2) директивний – накази, вимоги, розпорядження, вказівки, прохання, поради, рекомендації, застереження, запрошення, питання; 3) комісивний – обіцянки, погрози, пропозиції, присягання; 4) експресивний – вибачення, подяки, співчуття, жалкування; 5) декларативний – називання, визначення, призначення та ін.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Особливості функціонування пояснювально-ототожнювальних конструкцій як мовленнєвих дій

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок