Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Роль внутрішніх текстів у драмі “Не Медея” Ю.Тарнавського

Роль внутрішніх текстів у драмі “Не Медея” Ю.Тарнавського

Назва:
Роль внутрішніх текстів у драмі “Не Медея” Ю.Тарнавського
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,03 KB
Завантажень:
346
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Роль внутрішніх текстів у драмі “Не Медея” Ю.Тарнавського


У сучасному літературознавстві дослідження поняття тексту усе частіше спирається на концепції коду, повідомлення, знаку. У своїй праці “Текст у тексті” Ю.Лотман подав наступне визначення терміну: “Текст – це механізм, утворений як система різних семіотичних просторів, у континуумі яких циркулює деяке вихідне повідомлення.” [5, 432] Науковець розглядає текст не як іманентну структуру, що містить у собі закладений автором зміст, а як “генератор” нового смислу. Аби текст працював, необхідно ввести зовнішній текст, який трансформується і утворює нове повідомлення. Виникає явище “тексту у тексті”, тобто “особлива риторична побудова, у якій відмінність у закодованості різних частин тексту стає виявленим чинником авторської побудови і читацького сприйняття тексту.” [5, 436] На межі інтерпретування двох текстів породжується смисл твору.
Відомий семіотик відмічає існування між мовою і текстами проміжної “ланки-тексту-коду”. Цей ключовий текст може бути усвідомленим і слугувати ідеальним зразком ( “Енеїда” Вергілія) або ж залишитись неусвідомленим та існувати у вигляді варіантів у різних творах (міфи). Між цими текстами виникає “дзеркальність, однак те, що здається реальним об’єктом, виступає тільки як спотворене відображення того, що нам здавалось відображенням.” [5, 439] Відбувається постійна гра реального та фікції, тобто текст удає реальність і водночас він є витвором уяви автора. Прочитання більшості сучасних творів та інтерпретування тих значень, які закладені у текстах, неможливе без урахування явища “текстів у тексті”. Зокрема, йдеться про твір Ю. Тарнавського “Не Медея”.
<!–[if gte vml 1]> <![endif]–><!–[if !vml]–><!–[endif]–>
Метою даної статі є дослідити, застосовуючи метод міфологічної критики, трансформацію античного міфу про Медею та трагедії Еврипіда в драмі Ю.Тарнавського “Не Медея”. Поставлено відповідні завдання: виявити відмінні і схожі риси в образах античної і постмодерної героїнь, дослідити композиційну роль текстів у тексті.
Слід зазначити, що драма перебуває в центрі уваги літературознавців. Н.Зборовська аналізувала жіночий образ “Не Медеї” через призму феміністичної критики і вивела такі риси як жорстокість, підлість, злочинність, смертоносність головної героїні. Дослідниця вважає, що основним мотивом драми є “старогрецька метафорика жінки як зрадниці-вбивці-повії (комплекс Клітемнестри-Медеї).” [4, 122]. Т.Гундорова розглядала драму як текст-конструкцію, в якому представлено “андрогінне тіло чоловіко-жінки”. [2, 20] На думку літературознавця, це представлення накладається на “дзеркальне повторення-відображення універсальної драми Чоловіка і Жінки в “Мульті Медеї” (тексті в тексті).” [2, 20] Л. Зелінська відшукувала античні алюзії в розвитку теми вбивства любові у “Не Медеї”. Дослідниця зазначає, що “Деградація людини (за шкалою чеснот, яку автор бере з античності) і болісно трагічне співпереживання в процесі її очищення та смерті, а не жорстокий моральний осуд, - ось головний концепт Ю.Тарнавського, вміщений у реконструкцію “Не Медеї”. [5, 131]. Проте у цих дослідженнях не було приділено детальної уваги до аналізу чотирьох верлібрів та монодрами “Мульті Медея”, вміщених у творі.
Драма “Не Медея” Ю.Тарнавського зазнала впливу класичної грецької трагедії, що більшою чи меншою мірою проявляється у змісті та формі п’єси. Автор експериментує із законами театру, переносячи основну дію за лаштунки або перетворюючи її на оповідь. До того ж сам текст “Не Медеї” насичений посиланнями на інші літературні твори (“Агамемнон” Есхіла) чи фільми (“Орфей” Ж.Кокто), обігруванням образів (Лореляй), східних тем (самурайський кодекс честі). Особливе смислове навантаження несуть “тексти” у тексті, своєрідні вставки (білі вірші, вистава “Мульті Медея” , телефонні розмови).
Як вже зазначалося, Ю.Тарнавський приділяє увагу епізації п’єси: дія зводиться до переказу розповіді, почутої по телефону, діалоги зникають з драми.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Роль внутрішніх текстів у драмі “Не Медея” Ю.Тарнавського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок