Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> НАДЖВАНЧИЦЬКА МІКРОТОПОНІМІЯ Чемеровецького району

НАДЖВАНЧИЦЬКА МІКРОТОПОНІМІЯ Чемеровецького району

Назва:
НАДЖВАНЧИЦЬКА МІКРОТОПОНІМІЯ Чемеровецького району
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,38 KB
Завантажень:
267
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК 811.161.2'373.21(477.43)
Потапчук І.М.
НАДЖВАНЧИЦЬКА МІКРОТОПОНІМІЯ
У статті зроблено спробу простежити особливості функціонування наджванчицької мікротопонімії Чемеровецькогорайону, визначити найпродуктивніші типи творення народних географічних назв.
Ключові слова: Мікротопонімія, твірні основи, функціонування, народна географічна термінологія.
Мікротопонімія, як і топонімія взагалі, консервує в собі історію певної території, звичаї, побут і вірування населення, економічні та торговельні стосунки, а тому може бути матеріалом географічних, історичних, етнографічних, діалектологічних, лексикографічних, ономастичних досліджень.
Одним із основних завдань сучасної ономастики є системне вивчення топонімії окремих регіонів України. Плідний науковий доробок у цьому напрямку зроблено такими науковцями: О.Мель- ничуком, К.Цілуйком, Т.Поляруш, В.Німчуком, Л.Масенко, Ю.Карпенком, О.Стрижаком, Л.Корепановою, Л.Гумецькою, С.Вербичем, О.Михальчук, І.Чеховським та ін. Частково мікротопоніми залучалися і до праць Т.Марусенко, Й.Дзендзелівського, П.Чучки, Є.Черепанової, О.Данилюк, присвячених дослідженню народної географічної термінології певних територій.
Мікротопоніми семантично близькі до топонімів, проте визначаються меншою граматичною стійкістю, історично мінливіші. Назви географічних мікрооб'єктів охоплюють гідроніми (назви водних об'єктів), ороніми (назви гори, скелі, пагорба), народні власні назви низин, вулиць чи кутків населених пунктів.
Мікротопопоніми позначають невеликі об'єкти, мають своєрідну лексичну деривацію, функціонують порівняно недовго, і в цьому полягає нагальність студій над ними. Наджванчицька мікротопонімія ще не була предметом спеціального лінгвістичного дослідження. Територія вздовж течії річки Жванчик - притоки Дністра - охоплює ареал Чемеровецького та Кам'янець-Подільського районів і визначається відповідно як частини західноподільського та наддністрянського діалектного континууму.
Особливістю досліджуваної наджванчицької зони Чемеровецького району є те, що тривалий час панівне становище тут займали польські феодали. Якраз тому в мікротопонімах помітно простежуються польські мовні впливи, хоч меншою мірою, ніж на території сусідньої Тернопільської, Львівської областей.
Як слушно зауважує А.Корепанова, "регіональні дослідження можна робити, аналізуючи всі географічні назви або лише назви одного класу." [6, 3] Виходячи із вказаного, такими назвами можна вважати мікротопоніми.
Досліджуючи семантику твірних основ мікротопонімів, встановили два класи за типом твірних основ: мікротопоніми, утворені від апелятивів та мікротопоніми, утворені від онімів. Лексеми мікротопонімів, що утворені від апелятивів, можуть вказувати на об'єкти натурогенного чи антропогенного характеру. Основи натурогенного походження мають мікротопоніми, мотивовані такими лексемами: вила, гора, горб, могила, обіч, скеля, стінка, товтри, вертеб, долина, кадуб, лонка, луг, оболоня, печера, рів, мулаки, калабаня, гуркало, потік, озеро, ставок, урочище, чагар,береза, верба, вільха, граб, дуб, липа, сосна, ліщина, ліс, терен, тополя, явір, ясен, шипшина, очерет, тростина, троща, хопта. Основи мікротопонімів антропогенного характеру представлені лексемами: згар, корчунок, пасіка, зруб, село, хата, хутір, вигін, грядка, пасовисько, поле, посадка, сад, сіножать, толока, ґуральня, млин, бригада, водокачка, гребля, митниця, ринок, стадіон, хрест, башта, церква, цвинтар, замок, брід, стежка, траса, шлях, дільниця, додаток, макітра та под.
За структурою назви поділяються на прості (однослівні) та складені. Прості - лексеми, що мають просту чи складну основу.
На досліджувану територію припадає небагато височин або горбів. І тому в основному зафіксовані такі власні народні назви, походження яких цілком прозоре і пов'язане з географічними апелятивами: Стінка, Скалка чи Скалки, Скали; а також зоонімного характеру: Лисяча гора, Лисячі нори, Бузьки. Вказівку на відсутність дерев представляє назва: Лиса гора.
Серед однослівних мікротопонімів можна виділити: а) лексеми з неподільною основою, яка збігається з коренем або кореневі слова (Вертеб,Кут,Яр); б) структурно непохідні назви з подільними основами (Мулаки, Дільниця, Табори чи Таборі, Шовковиця); в) словотвірні поєднання на базі апелятивів чи онімів (Сухостав ); г) похідні деривати з афіксами (Капариха, Дзюрова, Галичова).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: НАДЖВАНЧИЦЬКА МІКРОТОПОНІМІЯ Чемеровецького району

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок