Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Поетика драматичного діалогу Лесі Українки (на матеріалі діалогу „Айша і Мохаммед”)

Поетика драматичного діалогу Лесі Українки (на матеріалі діалогу „Айша і Мохаммед”)

Назва:
Поетика драматичного діалогу Лесі Українки (на матеріалі діалогу „Айша і Мохаммед”)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,57 KB
Завантажень:
428
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Поетика драматичного діалогу Лесі Українки (на матеріалі діалогу „Айша і Мохаммед”)


Діалог як філософський і літературний жанр має давню традицію. У філософії запроваджений Сократом як найкраща форма „дослідження своєї або чужої душі” [5, 285], дійшов до нас у філософсько-публіцистичних працях Платона (знамениті „Діалоги”), Лукіана, Дідро. В українській традиції філософського діалогу особливе місце належить Г.Сковороді. Художній діалог розвивався і вдосконалювався в античних драмах Есхіла, Софокла, значно пізніше – у п’єсах Г.Ібсена, Г.Гауптмана, Б.Шоу та інших митців. Він став одним із засобів посилення інтелектуалізму «нової драми», яка звернула увагу на гострі ідейні колізії сучасності. У літературній спадщині Лесі Українки драматичний діалог посідає надзвичайно важливе місце – і як форма її творів, і як прийом у складі більших за обсягом п’єс. Повний і цілісний розгляд драматургії Лесі Українки неможливий без з’ясування співвіднесення її творчості із загальноєвропейським літературно-мистецьким процесом. Українська письменниця виявляла пильний інтерес до художніх новацій Г.Ібсена, «квінтесенцію» яких Б.Шоу влучно означив як запровадження до драми дискусії. Леся Українка, засвоївши європейську драматичну традицію, створила у вітчизняному письменстві тип «драми ідей», що актуалізувала діалог як форму художнього мовлення.
Увага літературознавців, які студіювали драматургію Лесі Українки (А.Гозенпуд, Л.Кулінська, В.Антофійчук, В.Гуменюк, Л.Мороз, В.Агеєва, Т.Гундорова та інші), здебільшого акцентувалася на розгляді сюжетно-композиційних особливостей п’єс, розкритті глибини філософської, морально-етичної, національної та психологічної проблематики, виявленні засадних естетичних ідей драматургії. Однак проблема функціонування драматичного діалогу досі залишається малодослідженою, хоча, на нашу думку, заслуговує на детальне опрацювання. Таким чином, мета даної студії – розглянути художні особливості драматичного діалогу Лесі Українки на матеріалі твору „Айша і Мохаммед”.
Драматичний доробок Лесі Українки складається із власне драм, драматичних поем, діалогів та етюду – загалом 20 творів. На думку А.Гозенпуда, якщо не зважати на „Блакитну троянду” Більшість дослідників творчості Лесі Українки розглядають „Блакитну троянду” окремо у творчій спадщині письменниці. , розвиток драматургічного хисту письменниці йшов од жанру драматичної поеми до власне драми через драматичний діалог [6, 256]. Значна частина драматичних поем також побудована як діалог: у них агон – ідейна кульмінація твору („На полі крові”, „Оргія” тощо).
Діалог у Лесі Українки має глибокий філософський зміст, він покликаний розв’язати значні проблеми: всі без винятку драми великої письменниці побудовані на виразних ідейних конфліктах. Проте ідейна боротьба не виступає оголено – вона втілена у яскраві художні образи (Юда Іскаріот і Прочанин, Мохаммед і Айша, Кассандра і Гелен тощо). У драматичному діалозі два герої – носії протилежних ідейних спрямувань – сходяться у „словесному двобої”.
На шести сторінках діалогу „Айша і Мохаммед” порушується безліч питань, сконденсованих без „ліричної млявості”. Леся Українка в листі до О.Кобилянської писала: „Коли читач жалує, чому якийсь твір не довший, ніж він є, то сеє, властиве, чималий комплімент авторові, бо речі нудні або невдалі здаються завжди надміру довгими, хоч би і мало карток займали” [14, 461].
Художній діалог у творі є проекцією мовленнєвої творчості драматурга. М.Бахтін стверджував, що „концепція драматичної дії, яка розв’язує всі діалогічні протистояння, суто монологічна” [2, 28]. Від реального діалогу художній відрізняється тим, що укладається спочатку в монологічній формі в уяві автора, а потім вкладається в уста персонажів. Таким чином, мовлення Айші та Мохаммеда – це не дві діяльності, але одна спільна діяльність, що має на меті розкрити тему й довести головну ідею твору. Леся Українка прагне осягнути сутність кохання (предметом мовлення є почуття, подружні відносини, цінність людини, її краса тощо).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Поетика драматичного діалогу Лесі Українки (на матеріалі діалогу „Айша і Мохаммед”)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок