Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки”

Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки”

Назва:
Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,01 KB
Завантажень:
187
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки”


У практиці укладання фразеологічних словників однією з найскладніших і найважливіших проблем є тлумачення значення фразеологічних одиниць (ФО). Фразеографічна практика засвідчує, що від повного і правильного розкриття змісту ФО залежить успіх побудови як словникової статті, так і словника в цілому. Тому не дивно, що питання, пов’язані з тлумаченням значення ФО, не одне десятиліття перебувають у полі зору вчених-мовознавців.
Початок XX ст. в історії української лексикографії ознаменувався виходом у світ “Галицько-руських народних приповідок” І.Франка. Проаналізувавши принципи побудови словникових статей у збірках М.Номиса, К.Вандера, С.Альберга, А.Затурецького та ін., І.Франко доходить висновку, що “Метода – пояснювати кожду, хоч тепер для нас ясну приказку, має значну наукову вагу. [...] Може деякі з тих пояснень видадуться декому зайвими, бо в них дається лише парафраза приповідки і без того зрозумілої кождому” [1; т.1; с.19]. І дійсно, словникова практика довела, що тлумачення значення є обов’язковим елементом словникової статті.
І. Франко використовує різні за структурою форми тлумачення значень ФО: а)некомбіновані, виражені одним словом, кількома словами, словосполученням, реченням; б) комбіновані, виражені поєднанням двох некомбінованих елементів.
З некомбінованих способів тлумачення значення ФО у збірці “Галицько-руські народні приповідки” використовуються такі:
1. Однослівне тлумачення, в якому зіставляється ФО і слово, що вказує лише на денотативний аспект: Задер бороду. Вмер [1; т.1; с.109]; Вийшло ми з памjити. Забув [1; т.1; с.170]. Випало ми з гадки. Забув [1; т.1; с.308]; Випало ми з голови. Забуло ся [1; т.1; с.384]; Голову кому завернути. Обдурити [1; т.1; с.388]; Дав му бобу. Ударив [1; т.1; с.517]; Дав му бобу зелізного з’їсти. Застрілив [1; т.1; с.517]; Латати кому скиру. Бити [1; т.2; с.337]; Бода-с ноги задер! Умер [1; т.2; с.456]; Пятами накивати. Втікати [1; т.2; с.611]; Дало му пуду. Перелякав ся [1; т.2; с.607]; Дорога до Бога. Смерть [1; т.2; с.85]; То тут під носом. Близько [1; т.2; с.453]; Пішов раки годувати. Втопив ся [1; т.3; с.5]; Чорну долю мати. Бідувати [1; т.3; с.319]; Язик му ся розвязав. Розговорив ся [1; т.3; с.364].
2. Двослівне (іноді трислівне) тлумачення, в якому зіставляється ФО і кілька однорідних чи синонімічних слів: Жени до сто вітрів! Забирай ся, втікай, щезай [1; т.1; с.345]; Драпака дати. Втекти, сховати ся [1; т.1; с.49]; Опустив крила, як обскубана гуска. Скорчив ся, посумнів [1; т.2; с.310]; Мішьиє го з болотом. Лає, паплюжит [1; т.2; с.403]; Нагнав му страху. Налякав, протурив, нагнав [1; т.2; с.426]; Муха му сіла на ніс. Образив ся, розсердив ся [1; т.2; с.420]; Робити з писка хольиву. Брехати, обмовляти [1; т.3; с.22]; Наробив сї до десьитого поту. Натрудив ся, намучив ся [1; т.3; с.20]; Робити з кого дурня. Ошукати, дурити [1; т.3; с.22]; Шпаками годований. Хитрий, оборотний [1; т.1; с.375]; З очий му искри скачут. Сердитий, розгніваний [1; т.2; с.473]; Басом сї на мене дивит. Неприязно, сердито [1; т.1; с.23]; Говорит, як у дзвін дзвонить. Голосно, виразно [1; т.1; с.360]; Крок в крок за ним ходит. Слідом, невідступно [1; т.2; с.314]; Лежу як на терню. Невигідно, боляче [1; т.2; с.340].
3. Тлумачення простими і складними словосполученнями, які виражають:
а) атрибутивні відношення, що встановлюються між компонентами зі значенням предмета і його ознаки: Говорю як перед Богом. Щиру правду [1; т.1; с.362]; Випас сї як пацюк (бик). Про грубого, товстого чоловіка [1; т.1; с.179]; Настрашив сї, аж лицьи на нїм не стало. Про великий переполох [1; т.2; с.436]; Обіцьиє гореми-тереми. Про незвичайні обіцянки [1; т.2; с.463]; По за очи наговорив. Про всяку обмову [1; т.2; с.477]; Пяте через десяте. Про недоладне рахуванє [1; т.2; с.612]; Але волосє на собі рве. Характеристичні рухи великого пересердя, розпуки, жалю [1; т.1; с.253]; Сухий як скіпа.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Способи тлумачення значеннь фразеологізмів у збірці І.Франка “Галицько-руські народні приповідки”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок