Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Культурологічна пам’ять мовних одиниць: синергетичний аспект

Культурологічна пам’ять мовних одиниць: синергетичний аспект

Назва:
Культурологічна пам’ять мовних одиниць: синергетичний аспект
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,09 KB
Завантажень:
56
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Культурологічна пам’ять мовних одиниць: синергетичний аспект


Рівень складності в змістовій організації системи поетичного дискурсу великою мірою визначається чинником культурологічної пам’яті. Підключення елементів пам’яті (елементів минулого) означає порушення симетрії в просторових і часових характеристиках структур-процесів, слугує поштовхом до розвитку системи, до встановлення нової рівноваги в її еволюційній ієрархії. Пам’ять елементів поетичного тексту має багатошарову, складну просторово-часову організацію, охоплює попередні контексти використання даних одиниць у системі поетичного ідіолекту, зв’язки із синхронним літературним контекстом, апеляцію до традицій національної та світової літератури, етнокультурну інформацію, закодовану в системі національної мови, зв’язки з іншими видами мистецтва (музикою, живописом, архітектурою, театром) тощо.
Підхід з позицій синергетики – сучасної теорії складних нелінійних систем – дає змогу виявити еволюційну динаміку культурологічного складника мовної пам’яті. Дана стаття присвячена аналізу різних видів пам’яті одиниць поетичного тексту та її ролі в процесі морфогенезу – наростання складності в організації відкритої нелінійної системи поетичного дискурсу.
У так званих немарковських процесах, які перебувають у центрі уваги синергетики, роль пам’яті дуже важлива, для них суттєвою є залежність від передісторії. За своєю природою пам’ять про минуле – це інформація, записана в певних структурах. Інформація, іманентно властива немарковським процесам, очевидно, може виступати мірою оцінки результативного аспекту процесів морфогенезу. Якщо при марковському підході мірою руху є енергія, то в немарковських процесах важливою додатковою характеристикою виступає негентропія – як міра впорядкованості, міра складності структури. Причому інформація в таких системах при формальному описі розглядається як еквівалент негентропії.
На відміну від марковських процесів, немарковські описують не диференціальними рівняннями, а інтегродиференціальними (саме інтегрування за часом дозволяє врахувати колишні стани системи). Такі процеси включають попередню історію як окремий випадок. У зв’язку з цим при іншому, рекурентному способі опису немарковських процесів виявляється сильніша залежність від далекої пам’яті (типу генетичної інформації) та слабша залежність від близької пам’яті (від того, що було за крок перед тим) [Азроянц и др. 1999: 96 – ].
Мовленнєве спілкування – яскравий приклад немарковських процесів. Мовна одиниця зберігає інформацію як про попередній лівий контекст у синтагматичній плинності дискурсу, так і про більш віддалені в часі випадки свого використання. Така організація системи забезпечує безперервність і наступність її еволюції, формує феномен історії системи. Саме такі структури мають здатність до саморозвитку: “Виникає фактор впливу, зумовлений минулим. Він змінює взаємодії в системі і в принципі може домінувати над дисипацією структур. Інакше кажучи, процесами розвитку керує не тільки зовнішній вплив, а й пам’ять” [Там само: 98].
Останнім часом у лінгвістиці активно досліджують різні види далекої мовної пам’яті. Вивчають пам’ять генетичну, історичну, культурну, “приховану” [Добродомов 2002; Лотман 2000; Яковлева 1998; Николаева 2002]. Зокрема, Т. М. Ніколаєва ілюструє “приховану” пам’ять мови випадками, коли серед можливих начебто взаємозамінних варіантів одиниці внутрішні мовні пріоритети диктують вибір певного варіанта залежно від закономірностей синтагматичної сполучуваності змістів. Показовим є використання терміна синергетики в лінгвістичному дискурсі: “Подібна біфуркація звичайно відносилася до сфери “стилістики” [Николаева 2002: 26], – хоча, як доводить дослідниця, це якраз прихована пам’ять мови глибинно впливає на мовленнєву діяльність.
Культурна пам’ять, що має креативну природу, здатна протистояти часу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Культурологічна пам’ять мовних одиниць: синергетичний аспект

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок