Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Деякі міфологічні образи й мотиви поезії Б.І. Антонича

Деякі міфологічні образи й мотиви поезії Б.І. Антонича

Назва:
Деякі міфологічні образи й мотиви поезії Б.І. Антонича
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,72 KB
Завантажень:
84
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Деякі міфологічні образи й мотиви поезії Б.І. Антонича


Богдан-Ігор Антонич – надзвичайно цікава особистість, барвисте скельце у вітражі укра-їнської літератури. Проміння У. Уїтмена, Е. Верхарна, Р. Тагора і Р.М. Рільке, П. Ти-чини, зливаючись воєдино з прадавнім струменем народ-ної твор-чості, зало-млю-ва-лося у цьому скельці, відбиваючись на папері примхли-вим візерунком віршів.
Творчість Б.-І. Антонича, просякнута духом української пра-дав-ньої культури, глибоко національна, незважаючи на всю її модерність і незвичність як на 30-ті рр. XX ст., так і на 90-ті. Сам Антонич зазначав, що справді національний митець не бере гото-вих схем, сюже-тів чи оформлення творів з фольклору. "Митець є тоді на-ціо-наль--ним, коли при-знає свою при-на-леж-ність до даної нації та відчуває співзвучність своєї психіки із збір-ною психікою свого народу. Якщо це відчування справді щире, воно напев-но знайде вис-лів – навіть ми-мохіть – у творах митця" [1, c. 234].
Фольклорний матеріал Антонич використовує творчо, наче кольорову мозаїку. З тих са-мих елементів поет викладає щораз новий малюнок. Зовсім невелика кількість вихід-них мотивів Антоничевої творчості дає нам у кінцевому результаті досить обєм-ний ряд образів, причому часто з діаметрально протилежним зарядом (чисто народ-не розуміння). "Антонич намагається мовби відродити в поетичній символіці пісні, тій сим-воліці, що перетворилася уже в елемент образності, метафорики, її пер-віс-ний філо-соф-ський зміст і збагатити його новим значенням" [2, c. 130]. Образи в Антонича не ви-пад-кові; це не зачарування перлинами народ-ної творчості і на-віть не наслідок певного мистецького завдання у вигляді асоціативного ряду. Це цілісний сві-то-гляд, у якому всі елементи тісно пов’язані між собою і, в той же час, про-ти-став-ля-ють-ся один одному.
Тяжіння поета до казковості зображення, а отже, і до міфологіч-нос-ті, прогля-да-єть--ся до-сить виразно вже в першій Антоничевій збірці "Привітання життя". Тут окрес-люється коло образів, що досягнуть апогею розкриття у збірці "Три перстені", і сфоку-су-ють усю глибину їх осмислення автором. Образна система не є ліній-ною. Виходячи з однієї точ--ки, вона розгортається кон-цент-рич-ними колами й охоплює всю творчість поета, у кінцевому результаті повертаючись до своїх витоків. Ключем до входження в неї і до її розуміння є, на нашу думку, твердження Б. Анто-ни-ча про те, що він "закоханий в життя поганин" і "за-хоп-ле-ний поганин завжди". Отож поет вка-зує на звязок свого мислення з гли-би-н-ною, до-христи-янською міфологією, і лише вра-ховуючи це ми змо-же-мо його збагнути.
Мабуть, най-час-ті-ше вживаним у поезії Б. Ан-тонича є образ сон-ця. "Сонце тут скрізь і в усьому, та, однак, майже не зустрі-ча-єть-ся воно в не-пере-ос-мис-ле-но-му, пря-мо-му значенні" [2, c. 136]. Не боячись перебільшення, Антонича можна назвати сон-це--пок-лонником. Сон-це – міфічне боже-ство, "прабог всіх релі-гій"; воно спить у крини-ці (тобто, пов’язане з водою), вранці встає кущем і "росте в саді" (поет в іншому вірші сам дає тлумачення, що це – "яблуко натхнення на дере-ві життя"). Спо-чат-ку обережно, че-рез порівняння, поет пере-во-дить сонце (у нашому розу-мін-ні – неживий пред-мет) у світ тварин ("сонце, мов горючий птах"; "з трави не-жда-но ско-чить сонце, немов сполохане лоша"), тобто у розряд істот; далі сонце набуває уже зовсім люд-сь-ких рис: воно "ходить у крисані", воно – "з батогом проміння вогняний погонич", що іноді пускає стріли. У такому аспекті цей образ можна порівняти із золотою коліс-ни-цею Фе-ба в античній міфології. Але в Антонича трактування сонця набагато ширше.
Прихильність божества виражається його присутністю біля людини. Про себе поет пи-ше: "Я все – п’яний дітвак із сонцем у кишені", "розсміяний і босий хлопчина з сон-цем на пле--чах"; "дівчатам заплітають у волосся сонця гребінь". Більше того, з сонцем можна всту-па-ти у торговельні стосунки:
Я, сонцеві життя продавши
за сто червінців божевілля.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Деякі міфологічні образи й мотиви поезії Б.І. Антонича

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок