Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат безкоштовно: Мовознавча спадщина Олени Курило

Мовознавча спадщина Олени Курило / сторінка 6

Назва:
Мовознавча спадщина Олени Курило
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,75 KB
Завантажень:
166
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Не випадково ані в своєму романтизмі, ані в своєму народництві Курило звичайно не доходила крайностей, не втрачала ґрунту під ногами, не виробляла приписів, розбіжних з фактами. Уже в ранніх її працях ми знайдемо раз у раз характеристичну для неї тверезість і відповідальність — і не тільки в її стилі, чужому всякого патосу й лірики, а і в самій оцінці її матеріалу. Етнографізм не спонукав її захоплюватися діялект-ними особливостями — вона твердо стоїть на ґрунті «централь-ноукраїнського діялекту» як основи літературної мови (3, 166). Шукавши українського «духу» в українській мові, вона не планує все-таки очистити її від усього чужого, а тільки «від деяких невластивих... конструкцій» (5, 43); піднісши вживання парних сполук типу отець-ненька або двоїни, Курило зразу застерігає, що вони не надаються «до стислого стилю» або й до послідовного вжитку взагалі (5, 132; 9, 252), різнячися цим, від, скажімо, Тимченка або Огієнка. Так само обережно пропагує вона паратаксу в складному реченні (5, 101), на відміну від пізнішого захоплення нею в Смеречинського; обережно ставиться вона до шукання особливостей фонетичної системи української мови в твердженнях Синявського про тверду вимову приголосних перед і, що розвинулося з о, про повсюдну твердість українських губних, про послідовне збереження дзвінкости українських дзвінких приголосних (8, 248, 249; 9, 251).
Згодом Курило відійшла від позицій романтичного народництва, її підхід у (24) відмінний. Тут вона не тільки відновляється від деяких нормативних порад з (5), дозволивши, приміром, у безособових реченнях на -но, -то вживання дієслів було (24, 10...), буде (24, 15) і навіть орудного відмінка дійової особи (24, 25). Останнє вона визнає за нехарактеристичне для української мови в реченнях на -но, -то, але не через особливий дух української мови, а через активний, а не пасивний, на її думку, характер цього типу речень (24, 23). Вона йде далі і приймає чужі впливи на мови, зокрема і на українську, твердячи тільки, що «сторонній вплив на мову стає широкосяжний тоді, коли й у самій мові є сприятливі для цього моменти» (24, 28). Визнавши, що зазначені риси в реченнях на -но, -то ширяться не без російського впливу, Курило все-таки показує, що для цього були підстави і в українській мові, насамперед через взаємодію цього типу речень з іншими типами прислівникових речень, і що, власне, це вможливило і російський вплив: «В історії культурних стосунків схрещення різних національних елементів є факт неминучий», пише вона тепер (24, 29), а своє трактування фактів у (5) називає «вузьким» (24, 1).
Правда, (24) опубліковано 1931 p., коли вже йшла нагінка на українських науковців, і можна було б подумати, що Курило була змушена писати «самокритичні» тиради, ба й цілі статті. Одначе здається, що така думка позбавлена підстав. По-перше, офіційна «критика» й розгром «націоналізму» в мовознавстві тоді ще не почалися; по-друге, в тій же книзі Курило опублікувала (23), досить далеку від офіційних настанов і згодом розгромлену Сунцовою за націоналізм (див. далі); по-третє, Курило, скільки знати, взагалі не виявляла нахилу до вимушеної самокритики, і коли самостійна творча праця на Україні для неї стала неможлива, вона воліла покинути Україну, але в умовах підневільности науковця в 30-х роках не забирала голосу й в Москві; і, нарешті, вже і в ранніх працях Курило видні посилання і на інших учителів, що не могли вкластися в рамки народницько-романтичної школи.
Я маю на увазі її згадки про західньоевропейських мовознавців — не тільки романтика Карла Фосслера (5, 10), а і ближчого до структуралізму Шарля Баллі (5, 9); ранні вимоги будувати граматику суворо формально (3, 168) і синхронно. Є всі дані думати, що в міру свого прощання з молодими роками Курило усвідомлювала, що і національній справі наука може краще прислужитися не романтичним захватом і запалом, а суворим, систематичним і об'єктивним вивченням справжніх фактів.
Але українське суспільство 1917— 1925 pp. було переважно романтичне, чималою мірою також романтично-народницьке, і це створило передумову для колосального успіху й впливу (5).

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему: Мовознавча спадщина Олени Курило

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок