Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Естетична природа слова в літературному творі

Естетична природа слова в літературному творі

Назва:
Естетична природа слова в літературному творі
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,29 KB
Завантажень:
76
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Естетична природа слова в літературному творі


У пропонованому посібнику використано як ілюстративний матеріал переважно вірші, передусім ліричні. Це пояснюється тим, що ліричні поезії відзначаються підвищеною емоційністю (бо ж змістом є внутрішній світ людини) та метафоричністю (бо в невеликому творі зображально-виражальна місткість кожного слова має бути особливо вагомою, яскравою і неповторною). Крім того, в ліриці питома вага стилістичних засобів експресії вища, ніж в епосі. На підсилення естетичного враження «працюють» також фонічні та версифікаційні засоби. Концентрація однакових голосних чи приголосних є поширеним явищем і в прозі, і в поезії, і в народних піснях. В одній із них ліричний герой розкриває секрети принадності своєї коханої:
Ой я знаю, ой я знаю, чого мила красна:
Перед нею й поза нею впала зоря ясна.
Ой упала зоря ясна та й розсипалася,
Мила зорю позбирала та й затикалася. У цих коломийках почуття радості підсилюється асонансом (лат. assono — звучу до ладу) — повтором голосного звука а й алітерацією (лат. ad та littera — літера) — нагромадженням дзвінкого з. Такі повтори взаємодіють із семантикою тих слів, в яких концентруються голосні чи приголосні. У повісті «Битва» О. Кобилянської знищуваний ліс «реагує» на людську жорстокість: «Несказанний сум розіславсь горами, якийсь передсмертний настрій». Алітерація приголосного с загострює відчуття трагедії, що розігралася в горах. Той же самий звук у вірші Є. Маланчука підсилює протилежну тональність:
Сонця співом дзвенять гострі коси,
Сонця спів в стиглім золоті нив.
І шумлять під косою покоси,
І в’язальниць доноситься спів. Тут настрій мажорний. І джерел такого звучання декілька: семантика ключових слів (сонце і спів); виразна зорово-слухова картина містить три радісних мелодії (дзвенять гострі коси, сонця спів, в’язальниць спів), інверсія забезпечує логічний наголос на ключових образах. У цьому вірші є і повтори звуків [с] та [о].
Класичним зразком того, як може впливати концентрація приголосного чи голосного звука на емоційний елемент змісту, є уривок із «Кавказу» Т. Шевченка:
За кражу, за войну, за кров,
Щоб братню кров пролити, просять
І потім в дар тобі приносять
З пожару вкрадений покров!! Гнівний осуд поетом церкви, яка освятила колоніальну війну, підсилюється алітерацією звука [р] та подвоєним вигуком.
Ще приклад з А. Мойсеєнка:
Травнева тиша тоне, тане...
Танок тополь... Терновий тин...
Там тане Таня. Тонкостанно...
Там тільки ти, Танюшко, ти... У цій мініатюрі вся ніжність ліричного героя до коханої втілена в значній мірі асонансами а, о та алітерацією Т. А його стан мрійливості передається повторюваною багатокрапковістю (апосіопезою).
За допомогою звукових повторів може створюватися слуховий образ, як, наприклад, у пісні:
Тихо, тихо Дунай воду несе,
а ще тихше дівка косу чеше.
Чеше, чеше і на Дунай несе... Тут усі глухі, шиплячі звуки ніби передають тихий плескіт води чи шелест очерету .
Засоби версифікації (розмір, якість і розташування римованих рядків та інше) не мають автономного значення, їхня роль виявляється лише в поєднанні із стилістичними фігурами. Скажімо, «Енеїда» І. Котляревського і «Сон» («На панщині пшеницю жала») Т. Шевченка написані чотиристопним ямбом, але тональність їх дуже відрізняється. Поет руйнує ритм розміру стилістичною фігурою — перенесенням, що створює можливості малювати картини реальної дійсності й жаданої. Звичайно, експресія творів, написаних силаботонікою та верлібром, відрізняється, хоча може залежати також від задуму й особливостей таланту. Так, М. Бажан в одній «З варіацій на тему Р. М. Рільке» зізнавався:
Мені клеймо впікали на руці,
одрубували голову сокирою,
ламали бистрим зашморгом хребці
за те, що знаю,
і за те, що вірую,
за те, що звав я свій народ своїм,
за те, що жив поміж людей людиною. Не вдаючись до засобів версифікації, риторичних фігур, поет переконливо передає своє обурення тим, що в радянський час українських письменників-патріотів піддавали моральним і фізичним тортурам.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Естетична природа слова в літературному творі

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок