Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Методологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури

Методологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури

Назва:
Методологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,78 KB
Завантажень:
305
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Методологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури


На початку 1874 року з’явилася друком розвідка Фрідріха Ніцше „Про користь та шкідливість історії для життя”. Німецький філософ розглядав різні концепції розуміння історії й сміливо давав свої пояснення і пропозиції. Цей текст також має завдання поставити питання про наслідки введення міжвоєнної епохи як чергової ланки до історико-літературного процесу в Україні. Яких позитивних результатів слід очікувати від такого явища? Наскільки думка про існування такого періоду в історії української літератури обґрунтована? Спочатку треба розглянути питання про виокремлення міжвоєнного періоду в інших літературах (адже Україна, хоч і позбавлена державності, протягом своєї історії належала до європейської культури і брала участь у всіх вагомих процесах європейського культурного простору).
1. Як це робиться в Європі?
Народи Європи болісно пережили катастрофу Першої світової війни. У деяких країнах пам’ять про події 1914–1918 рр. ще донедавна здавалася сильнішою, аніж події періоду 1939–1945 рр. Так сталося, наприклад, у Франції, яка чотири роки, від 1914, вела війну на своїй території, а під час Другої світової війни боролася за волю лише кілька тижнів 1940 року та неповний рік від літа 1944. Цікаво буде подивитися й на літературу цих країн, які лишилися осторонь воєнних дій, зберігаючи в часі світового конфлікту свою нейтральність (напр., Данія, Іспанія). Треба також пам’ятати про автономію мистецтва – важливі політичні події мусять бути пов’язаними з появою нових літературних течій та чергового покоління письменників.
Особливим випадком є англійська література. Великобританія була чільним учасником обох конфліктів, тобто межі 1918–1939 рр. важливі в історії англійської нації. Однак факт, що обидві війни обминули територію Англії, дає змогу подивитися з певної дистанції на весь період. Група з Блумсберри, особливо Литтон Стрейчі (1880–1932) й Вірджинія Вулф (1882–1941), за словами її представника, Едварда Морнґана Форстера, „чи не єдиний справді інтелектуальний рух у всій англійській цивілізації”, виникла цілком стихійно ще перед 1914, отже, міжвоєнний період у її випадку був лише продовженням творчого злету членів групи. Вагомою межею стала натомість наступна війна, оскільки в середині 1940-х років справді відбувається зміна літературних генерацій (умирають Герберт Джордж Веллс, В. Вулф, Джеймс Джойс, дебютує Івлін Во), через кілька років з’являються „сердиті молоді люди”, естетика яких цілком відмінна від художніх пошуків покоління 1920–1930-х рр., так само, як і тематика творів. Польські автори історії англійської літератури також не виділяють міжвоєнного періоду [14].
По цей бік „Англійського каналу” літературна ситуація виглядає простіше. Уже в 1930-х роках французькі літературознавці усвідомлювали, що мистецтво початку ХХ ст. стало минулим, а перед їхніми очима з’являються нові, досі неокреслені течії, писати починає ще невизначене покоління, до літератури входить зовсім нова тематика тощо. Першою спробою осмислити сучасність і надати їй конкретних рис було незакінчене дослідження Альберта Тібоде (1874–1936) „Історія французької літератури. Від Французької революції до 1930-х рр.”. Смерть автора перервала працю над книжкою, що складається з п’яти частин. Основою поділу є думка дослідника про вагомість генераційного фактора, тому заголовком кожної частини стала дата виступу нового покоління: 1789, 1820, 1850, 1885, 1914. Хоч і недописана до кінця, остання частина наголошує особливості періоду 1914–1935 (середина 1930-х рр. була для Тібоде символічною межею – прогресування хвороби давало підстави припускати, що він не дочекає 40-х років ХХ ст.). Як на головні чинники появи найновішої генерації письменників Тібоде вказує на силу міщанства, яке врешті-решт забезпечило Франції політично-економічну стабілізацію 1871–1914 рр., що створило цілком нові умови для виховання молоді.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Методологічні питання міжвоєнного періоду в історії літератури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок