Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Мовознавча спадщина професора Василя Лева

Мовознавча спадщина професора Василя Лева

Назва:
Мовознавча спадщина професора Василя Лева
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,15 KB
Завантажень:
80
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Мовознавча спадщина професора Василя Лева


Культура є людською потребою пізнавати, творити й досконалити вартості в собі й довкола себе. Ці слова по-своєму відображають головну життєву лінію проф. Василя Лева, який у нелегких обставинах чужомовного оточення, завдяки своїй жертовній праці і самопосвяті творив свій неповторний фрагмент в історії української культури.
Протягом тривалого часу Василь Лев займався педагогічною діяльністю, тому його професійні потреби, знання тісно перепліталися із науковими зацікавленнями, із науковою проблематикою в галузі мовознавства. Крім того, Василь Лев – достойний представник української культурної еліти.
Слабо зорана мовознавча нива потребувала різносторонніх працівників, які б
паралельно займалися і теоретичними питаннями, і практичними, і науково-популяризаторськими. Звичайно, що співвідношення між цими трьома видами (напрямками) діяльності не було однаковим і незмінним. У кожного вченого була своя динаміка і свої пріоритети, які виростали з конкретних обставин життя.
Огляд наукової спадщини проф. Василя Лева певною мірою висвітлює дві ділянки мовознавства, що безпосередньо пов’язані із нагромадженням мовних фактів: це вивчення текстів і вивчення діалектів (реґіональних і соціальних).
Василя Лева цікавила, насамперед, альфа і омега мовознавчої науки – історія мови. Власне від кінця 20-их рр. ХХ ст., від першої наукової публікації про “Крехівський Апостол” (“Prace Filologiczne”, 1929) учений демонструє свої досліди у висвітленні різноманітних питань з історичної лексикології, історичної лінгвостилістики, текстології, історії мовознавства. Він вивчає давні Крехівські пам’ятки “Апостол” і “Палею”; дає відповідь на кардинальне питання: чому та як постають мови; опрацьовує написи на старих книгах і церквах; звертає свою увагу на український переклад Хроніки з XVI ст. Мартина Бєльського; досліджує мову Святого Письма та мову галицького духовенства; готує стислі словникові статті про українську редакцію староцерковнослов’янської мови, про історію українського письма та українську систему закінчень для потреб “ЕУ”. Ця філологічна проблематика знайшла своє відображення у статтях: “Український переклад Хроніки Мартина Бєльського” (1935); “Чому та як постають мови і діялекти” (1931); “Написи на церкві в Старому Яневі, пов. Яворів” (1937); “Мова галицького духовенства від часу прилучення Галичини до Австрії аж до 1848” (1943); доповідь на III Міжнародному конгресі славістів у Белґраді “Мовні особливості “Крехівської Палеї” (1939); “Лексичні новотвори у “Крехівській Палеї” (1948); “Поетична мова Святого Письма” (1953); “Наша богослужбова мова” (1980); “Боротьба за українську літературну мову в Галичині та за її характер” (1974); “Філологічні науки в рамках НТШ ім. Шевченка за 100 років (1976); “Антін Любич-Могильницький. Життя і творчість” (1983) та ін.
У цьому ж руслі написані також рецензії В.Лева на такі праці І.Огієнка “Українська літературна мова XVI ст. і український “Крехівський Апостол” 1530-ті рр.” (1931); “Постання азбуки й літературної мови у слов’ян” (1937).
У своїх дослідженнях Василь Лев наголошує на першорядній ролі лексичного фактора в розвитку і функціонуванні мовної системи. Зокрема, у статті про “Крехівську Палею” вчений наголошує: “Словникарство найбільше свідчить про живий розвиток і проникання наукового елементу в книжну мову вчених. Саме лексика є найкращим мірилом того, як жива мова впродовж століть, починаючи з XI ст., опановувала мертвіючу церковнослов’янську мову книжників” [Лев 1948: 7].
Комплексність наукового підходу засвідчує праця Василя Лева “Український переклад Хроніки Мартина Бєльського” (1935). У першій частині “Вступі” стисло аналізуються найголовніші переклади Хроніки на східнослов’янські мови; наводиться палеографічний опис рукопису, що зберігається у Музеї Чарторийських у Кракові; детально передається зміст цього рукопису, а також звертається увага на особливості змісту польськомовної Хроніки. У другій частині “Мова т.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Мовознавча спадщина професора Василя Лева

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок