Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат на тему: Особливості вираження модальних та емоційних засобів в українських перекладах художніх текстів

Особливості вираження модальних та емоційних засобів в українських перекладах художніх текстів / сторінка 3

Назва:
Особливості вираження модальних та емоційних засобів в українських перекладах художніх текстів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,83 KB
Завантажень:
443
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Виражальні засоби емоційності семантично спрямовані на модальний рівень. Це означає, що питальні конструкції МО та МП акумулюють у собі емоційно-модальну авторську оцінку певної реальності. Це оцінювання, тобто, модальність, підсилюють частки jeљtм та ще.
Наступні приклади демонструють майстерність перекладача, який знаходить семантично еквівалентні конструкції у МП Але формально-граматичні мовні засоби МО. відрізняються від МП Отже, можна досліджувати потенційність виражальних засобів обох мов.
3. Nikdo pшece nemщћe brбnit matce [иapek 1956: 393].
3. Хто може заборонити матері?
Риторичне запитання МП несе в собі внутрішню модальність. Відповідь на запитання була б такою: Ніхто не може заборонити матері. Ця відповідь є абсолютно адекватною до зразка з МО.
4. Тed se nemщћe ani zaznamenat, ћe jsem byl tak vysoko [иapek 1956: 374].
4. Бо як же тепер установлять, що я піднявся так високо? [Чапек 1978: 217].
Якщо в МО модальність виражена предикативним запереченням, то МП оперує тільки модальними частками, як, же, так, тільки.
5. Heblбznн Toni! Ty pшece nemщћeљ jнt [иapek 1956: 400].
Конструкція репрезентує поєднання модальності та емоційності – вершину чуттєвого виявлення мовця – експресивність. Експресивність виражена дієслово blaznit (дуріти). Предикативну модальність виражено модальним словом moсt (могти) з заперечною часткою не та модальною часткою pшece (адже).
Зосередимо увагу на українському переклад.
5. Не дурій, Тоні! Адже тебе й не візьмуть до війська [Чапек 1978: 238].
Перше речення є точним перекладом оригіналу. Це є ідентична реченнєва конструкція з кличною інтонацією та експресивно ознакою дієслова дуріти. Друге речення не є формально модальним. Модальність відчувається в контексті, а вказує на неї модальна частка адже.
Останню групу реченнєвих конструкцій трактують як різноманітне неформальне і нетрадиційне вираження модальності як у МО так і у МП.
1. Nu, pravda, mб-li nмkdo pмt dмtн nemusн proto jeљtм bэt љpatnэm vojбkem [иapek 1956: 363].
1. Може й так, та коли в когось п’ятеро дітей, це ще не означає, що він повинен бути поганим солдатом, любонько [Чапек 1978: 207].
У цих складних реченнєвих конструкціях МО та МП перша частина речень містить модальність. Її інтенсивність підтримують частки ну, може, nu, pravda. Друга частина речень містить вищий модальний ступінь, виражений у МО модальним словом musеt (мусити), а в МП заперечення конструкцією з модальним словом повинен.
2. Pљљ, uћ se nehadejte a hybaj odtud! [иapek 1956: 359].
2. Тихо! Годі сперечатись і гайда звідси! [Чапек 1978:204].
У МО та МП реченнєві конструкції передають значення модальності через кличну інтонацію та експресивне словосполучення: hybaj odtud та гайда звідси. Такий випадок можна назвати експресивною модальністю. Вигук Pљљ перекладено прислівником Тихо!
3. Jen kdyћ mщћete nмco rozbit ![иapek 1956:360].
3. Вам аби щось розбивати ![Чапек 1978: 204].
Ці приклади є виявом так званої експресивної модальності. У МО модальність виражає модальне слово moct (могти) та оклична інтонація, а в МП – модальна частка аби й також оклична інтонація.
Виражальні засоби модальності надзвичайно різноманітні – модальні предикати, оцінюючі лексичні засоби, синтактичні конструкції.
Потенційна дієслівна модальність і є власне модальність. Якщо спрямувати трактування модальності до емоційності висловлювання, то розуміємо емоційно оцінюючу модальну позицію, де для її вираження зустрічаємося з лексично-семантичним рівнем висловлювання. Що ж до засобів вираження модальності в чеській та українській мовах, то, окрім модальних слів та дієслівних форм умовного й наказового способу, існують ще лексичні засоби: модальні частки, прислівники, вигуки а також різні реченнєві конструкції (питальні, кличні, безособові, заперечні).
Проблема передачі модального аспекту з МО до МП також полягає в тому, як знайти певну зону, куди ввійде прагматична інформація, відділиться від семантичної [Knittlovб 2000:105]. Під час вибору виражальних засобів при стильовому оцінюванні їх функції, необхідно відштовхуватися від розуміння кінцевої мети літературного твору.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Особливості вираження модальних та емоційних засобів в українських перекладах художніх текстів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок