Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Дискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності

Дискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності

Назва:
Дискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,29 KB
Завантажень:
152
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Дискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності


Вивчення тексту як найвищого рівня мовної системи у мовноцентричній лінгвістичній парадигмі або як процесу і результату комунікації в антропоцентричній передбачає розгляд основних текстових категорій, серед яких виділяють дискретність як одну із провідних. Річ у тому, що текст як знакова система є гетерогенним утворенням, що зумовлено специфікою світосприйняття: людина сприймає і відтворює об’єктивну дійсність не як цілісну та нерозчленовану систему, а як сукупність окремих фрагментів, ситуацій, подій. Текст виявляє цю особливість психіки людини повною мірою, адже він становить складне неоднорідне явище з погляду як форми, так і змісту, що неодноразово зазначали фахівці в галузі текстолінгвістики. Так, І.М. Колегаєва, розглядаючи формально-графічне членування тексту, вказує на те, що він завжди є парцельованим і структурованим, наслідком чого стає наявність різних за обсягом та ієрархією фрагментів [Колегаева 1991: 57]. Семантичне членування тексту передбачає виокремлення тем, мікротем, макротем [Домашнев и др. 1983: 35] і відповідних текстових структур. В.А. Кухаренко, розрізняючи ці два аспекти дискретності тексту, говорить про архітектонічне (формальне) і композиційне (змістове) членування [Кухаренко 1988: 70]. Такий підхід спричинив виділення текстових одиниць формального і семантичного рівнів відповідно, хоча однозначного погляду на цю проблему не існує (напр., див.: [Валгина 2003: 21-22; Солганик 2002: 38; Різун 1998: 8]). Комунікативний підхід до тексту, що набув поширення наприкінці минулого століття, зумовив необхідність перегляду текстової дискретності в ракурсі актуалізації певних текстових компонентів з огляду на прагматичну настанову [Гальперин 1981: 70], а застосування розробок з когнітивної лінгвістики дозволило виділяти в тексті ментальні моделі, сценарії або фрейми [Минский 1979]. Комунікативне членування тексту розглядають у межах процесу комунікації, враховуючи специфіку породження/сприйняття тексту та акцентуючи на рецептивному боці цього процесу: „рекурсивне сканування інформації у свідомості адресата та збіг її зі сценаріями та установками його пам’яті створює дискретність текстового змісту як лінійну, так і наскрізну...” [Селиванова 2002: 207].
Розмаїття підходів до текстового членування і зумовлює актуальність нашого дослідження, яке присвячене аналізу художнього тексту, зокрема його специфічній фрагментації, ініційованій автором. Саме тому предметом аналізу
стали текстові фрагменти, поява яких у тексті не має формального або власне семантичного підґрунтя, а залежить від прагматичної настанови мовця або внутрішньої експресії твору. Об’єктом дослідження є тексти творів українських письменників-постмодерністів, що відбивають прагнення знищити межі текстової реальності і порушити канони створення вербального тексту.
Метою статті є аналіз специфіки комунікативного членування тексту з акцентом на деструктивних синтаксичних конструкціях – невід’ємних компонентах постмодерністських творів. Мета зумовила такі завдання: розглянути особливості текстової дискретності на формальному, семантичному та комунікативному рівнях тексту; з’ясувати специфіку комунікативного членування тексту, яка виявляє себе в актуалізації певних фрагментів висловлень; дослідити особливості текстової дискретності дискурсивного характеру; створити типологію текстової дискретності.
Зазвичай у тексті розрізняють різні рівні членування залежно від підходу – формально-граматичного, структурно-семантичного та комунікативного. Навіть беручи до уваги той факт, що лінгвісти висловлюють з цього приводу суперечливі думки, ми підтримуємо позицію щодо виділення окремої мінімальної текстової одиниці відповідно до кожного підходу: на формально-граматичному рівні членування розглядаємо поліпредикативний комплекс (ППК), на структурно-семантичному – надфразну єдність (НФЄ), на комунікативному – мікротекст. Композиційною мінімальною одиницею членування є абзац, а до одиниць вищого рівня дискретності можна віднести розділ, частину тощо.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Дискурсивність текстової фрагментації як вияв категорії дискретності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок