Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Модальна метафора в українських пареміях

Модальна метафора в українських пареміях

Назва:
Модальна метафора в українських пареміях
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,56 KB
Завантажень:
445
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Модальна метафора в українських пареміях


Проблема модальних характеристик мови належить до числа дискусійних лінгвістичних проблем як у понятійному плані, так і в аспекті формальних засобів вираження категорії модальності. Якщо традиційне мовознавство зосереджувало увагу насамперед на класифікації модальних значень, їх типів і рівнів, а також конкретних показників цієї категорії [Виноградов 1975], то останнім часом дедалі помітнішим стає застосування інших парадигм до вивчення феномена модальності та її ролі в комунікативних процесах. Перспективними, наприклад, є дослідження закономірностей взаємодії граматичних одиниць і контексту [Бондарко 1984], який доволі помітно видозмінює співвідношення між ядерними і периферійними членами граматичного ряду. Досить плідними, на нашу думку, можуть бути й дослідження модальності тексту і дискурсу, причому як у зовнішньому плані (формування загальної модальної спрямованості мовлення), так і у внутрішньому (розкриття механізмів модальної транспозиції). Крім того, текстовий рівень значно відрізняється від реченнєвого й самим набором модально маркованих елементів.
Цілком оригінальними в цьому плані є народні афоризми, прислів’я й приказки, які цікаві не лише тим, що це сталі національно-мовні вербалізовані продукти, але й тим, що, подібно до ідіом, вони залучаються до комунікативного процесу. Як знаки певних ситуацій, паремії беруть участь у формуванні, висловленні та обміні думок, тобто стають органічною частиною спілкування. Самобутність паремій полягає в тому, що це фразеологічні одиниці прислівного типу, які за своєю природою є реченнями з усіма притаманними їм семантико-синтаксичними категоріями і значеннями, котрі, однак, пристосовуючись до умов контексту, можуть досить помітно трансформуватися при формальній стійкості. Оскільки категорія модальності є однією з конститутивних ознак будь-якого висловлення, афористичного в тому числі, то дослідження модальних трансформацій паремії в її дійсних і потенційних актуалізаціях було б потрібним і для вирішення проблеми природи модальної транспозиції, і для методики визначення загального модального спрямування тексту, і для осмислення семантичного потенціалу самої паремії. Тому основна мета даної статті – розкрити механізм появи вторинних модальних значень у народних афоризмах і зазначити основні напрямки транспозиції модальності, або „модальної метафори” [Крикманн 1978: 88].
Паремія в узагальненому вигляді констатує певний стан речей чи людські риси („ось так буває”), дає їм оцінку („це добре, а це погано”) або пропонує певний спосіб дій („слід чи не слід чинити ось так”). Як правило, усі ці функції органічно поєднуються, але найпомітнішою є та, що зумовлена модальною організацією прислів'я як речення. Наприклад, паремія констатує: Ліпше порожня кишеня, ніж голова; Нема щастя без здоров’я; На чужій сторононьці рад будеш і своїй ворононьці. Таке твердження може супроводжуватися додатковими потенційно-модальними відтінками можливості/неможливості (Вище голови не скочиш; Знати пана по халявах; Язик до Києва доведе), необхідності й неминучості (Довгим язиком тільки полумиски лизать; Воза й адвоката часто мастити треба; Не літать вороні у панські хороми), бажаності (І найменша птаха хоче мати своє гніздечко; Рада б душа в рай, та гріхи не пускають), умовності (Хочеш багато знати – треба мало спати; З ремеслом дружити – в житті не тужити; Якби кицька не скакала, то би ніжки не зламала). Отже, найбільш пристосованою паремійною конструкцією для кваліфікації певної ситуації й одночасної її оцінки є розповідне речення із загальною модальністю реальності.
І навпаки, прислів'я, які мають характер припису, поради чи застереження (Нехай буде гречка, аби не суперечка; На чужий труд ласий не будь; Бога бійся, а чорта не гніви) найчастіше втілені у форму спонукального речення з ірреальною волюнтативною модальністю.
Первинна модальна організація прислів'я, яке за своєю лінгвістичною суттю є реченням, впливає на процес його актуалізації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Модальна метафора в українських пареміях

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок