Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Проблеми журналістської етики в сучасних засобах масової інформації

Проблеми журналістської етики в сучасних засобах масової інформації

Назва:
Проблеми журналістської етики в сучасних засобах масової інформації
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,92 KB
Завантажень:
417
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Проблеми журналістської етики в сучасних засобах масової інформації


Така проблема справді існує і в практичному, і в теоретичному сенсі. На доказ подамо фрагменти з редакційного матеріалу в рубриці “Реалії” газети “Буковина”: “Непросте і, що приховувати, небезпечне ремесло вибрали ми для себе. Особливо гостро відчувається це в останні роки, коли майже всі критичні виступи газети “герої” сприймають з хворобливою образою. Навіть коли журналіст довів незаперечну істину, підкріплену свідченням авторитетних людей, ображені підключають “дахи” – сановитих захисників чи просто бандитів, які тиснуть на кореспондента або й редактора, щоб з'явилося спростування “на тому ж місці і в тому ж обсязі”. У противному випадку позивають до суду чи елементарно…б’ють”. […] “Ось, приміром, “Буковину” позиває невеличке товариство (з обмеженою відповідальністю), керівника якого обурило, що журналіст його відповіді на запитання акціонерів зображав словами “зігнорував”, “пропустив повз вуха”. Це, бачте, негативно позначилося на “честі й гідності” [“Буковина”, 4 червня 2004 р.]. От уже воістину “дзеркало”, на яке ображаються (Джейм Дікін).
А на суді виявляється, що вагомих доказів позивач не має, а “відшкодовувань” дуже хоче. Тоді, за чинним законодавством, публікацію посилають на “стилістичну експертизу”, напр., у вищий навчальний заклад, де є спеціалісти в галузі значення слова і тексту. Позивача, як правило, висновок таких спеціалістів не влаштовує, і він починає “тиснути” на інші “педалі”.
Як бачимо, у цьому відрізку нашого тексту є низка слів, що їх треба було взяти в лапки або через стилістичний дисонанс, або через невідповідність тону, точніше, з метою надання слову чи словам такої невідповідності.
Поняття “стилістична експертиза” не нове у юридичній практиці, але якщо раніше її проводили тільки працівники юстиції, то нині її доручають і філологам різних рангів, а їх висновки для войовничо налаштованого позивача не мають належного “авторитету”, через що судовий процес перетворюється в пекельні кола для друкованого засобу інформації і часом приводить до його фінансового банкрутства. Лозунг “Будьмо взаємно ввічливими!” набуває, як бачимо, правового забарвлення, бо нехтування його (чи й ним) є не лише відступом від моральних норм спілкування, а й підставою для “з’ясування стосунків”.
Такий публіцистичний початок висвітлення проблеми пояснюється її практичною актуальністю: в сучасному суспільстві етика й етикет мовленнєвого спілкування хоч і мають величезне методичне забезпечення для оволодіння ними (десятки посібників вийшли лише в Україні за останні роки!), але не стали предметом вивчення. Власне, сьогодні мало хто (у т.ч. працівники ЗМІ) живе і працює зі знанням змісту тез: “сила слова”, “скільки важить слово”, “заговори, щоб я тебе побачив”, “слова не повернути” і т.д. Сьогодні демократію спілкування ототожнюють зі “словократією”, тобто вседозволеністю у межах індивідуального мовлення. Якщо таке ставлення до мовних норм, у т.ч. етичних, має людина, що працює словом, і результат її “праці” стає доступним “масам”, то будемо констатувати руйнівні процеси у мовній системі.
Мова ЗМІ – це сукупність тематично і композиційно різноманітних матеріалів зі специфічними прийомами творення особливого стилю особливою мовою. Але мовою літературною. “Масова комунікація має значний вплив на літературну мову. З одного боку, цей вплив благотворний, бо нормативне мовлення радіо і телебачення дає приклад зразкової вимови і синтаксису. З іншого боку, мова масової комунікації характеризується певною стандартністю. Тому в аудиторіях, недостатньо підготовлених у мовному відношенні, вона може зумовлювати збіднення літературного мовлення, спрощення його стилістичної, лексичної і граматичної різноманітності, вести до обмеження уявлень про можливості літературного вираження” [Язык и...1984 : 5]. На жаль, професійні журналісти сьогодні нерідко нехтують своїм обов’язком оберігати норми літературної мови, утверджувати їх у мовній свідомості своїх читачів (слухачів), а “особливий стиль” і стандарт свого фахового мовлення вибудовують на порушенні цих норм.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Проблеми журналістської етики в сучасних засобах масової інформації

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок