Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Вплив позамовних чинників на функціонування морфонологічних явищ

Вплив позамовних чинників на функціонування морфонологічних явищ

Назва:
Вплив позамовних чинників на функціонування морфонологічних явищ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,16 KB
Завантажень:
357
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Вплив позамовних чинників на функціонування морфонологічних явищ


У двомовних суспільствах вплив на мову екстралінгвальних чинників є відчутнішим, ніж в одномовних. Важливого значення набувають юридичні, політичні фактори, які можуть або сприяти розвитку мови, або перешкоджати йому. На жаль, і в незалежній Україні сучасна українська мова функціонує в двомовному суспільстві без належної державної підтримки. Крім того, внаслідок т. зв. „внутрішньої русифікації”, що полягала у встановленні контролю над структурою української мови з метою максимального наближення її лексичного складу та граматичної будови до російської, з’явилися певні мовні факти, що суперечать особливостям української мови, зокрема це стосується і морфонологічних змін.
Насамперед звернемо увагу на те, що деякі зміни у функціонуванні морфонологічних явищ виникли в результаті зрушень у фонологічній системі української мови. Зупинимось на одному – найяскравішому, на нашу думку, – прикладі. Йдеться про наслідки насильного вилучення з української абетки літери ґ , що використовувалася для відображення на письмі проривного приголосного звука [ґ], який має фонематичне значення.
Існування окремої фонеми / ґ / легко довести, порівнявши такі пари слів, як ґрати (іменник; залізна решітка на вікнах, наприклад, у в’язниці) і грати (дієслово; наприклад: грати на скрипці); ґніт (шнур у лампі, свічці) і гніт (гноблення); ґулі (пухлини на голові, які з’явилися внаслідок удару) і гулі (іменник, від дієслова гуляти). Звук [ґ ] складає пару зі звуком [к ] за диференційною ознакою дзвінкості / глухості (пор. ґулі – кулі, ґава – кава ), в той час, як [ г ] за цією ж ознакою протиставляється [х ] (пор. гатка – хатка, голод – холод, годити - ходити). Орфоепічною нормою літературної мови є сучасна (фонетична) асиміляція [к ] у [ґ ] під впливом наступного дзвінкого приголосного, наприклад, у таких словах, як: я[ґ]же, я[ґ]би, ане[ґ]дот, рю[ґ]зак, во[ґ]зал тощо.
Отже, фонема /ґ/ входить у фонологічну систему української мови і аж ніяк не є зайвою, так само, як не була зайвою і буква на її позначення.
Вилучення окремої літери ґ зумовило поступове зникнення відповідного звука з мовлення більшості українців молодшого та середнього покоління (особливо вихідців з тих діалектних територій, де [ґ ] є в невеликій кількості слів). З іншого боку, навпаки, відсутність чіткого протиставлення між проривним [ґ] і горловим [г] сприяла поширенню вимови проривного звука замість [г] під впливом російської мови в умовах двомовності. Цьому допомагало й те, що літера для позначення різних звуків – російського й українського – є однаковою.
Таким чином, грубе втручання в мову через правопис призвело до зрушень у фонологічній системі. Проте не тільки у фонологічній. Вилучення ґ потягло за собою зникнення цілого морфонологічного ряду: проривний /ґ / альтернує з африкатою /??/ або африкатою /?/. Нові редакції правопису повернули літеру ґ в українську абетку, намагаються регламентувати вживання відповідного звука. Відновлення літери і відповідно звука мало би зумовити і функціонування морфонологічних змін у певних лексемах. Однак навіть у мовленні тих осіб, які виявили велику прихильність до реабілітації „дискримінованої” літери, цього не спостерігаємо. Не зафіксовано такого морфонологічного явища і в мовленні ЗМІ. Наприклад, у газетах „За Вільну Україну”, „Поступ”, тижневику „ПіК” та ряду інших видань послідовно вживається літера ґ на позначення відповідного звука, але ніколи не відображається зміна /ґ/ – /??/ при утворенні відмінкових форм таких іменників, як дзиґа, мамалиґа, зиґзаґ, ґерлиґа, хуґа, фіґа, кваґа тощо. Отож читаємо у газеті „Поступ”: „мистецьке об’єднання у Львові „Дзиґа”... завдяки „Дзизі” мають можливість ознайомитися з працями молодих художників” [13; 8]. Тим самим витворюється нова альтернаційна пара: проривна фонема /ґ / чергується зі щілинною /з?/ на відміну від властивої українській мові пари, яку складають проривний /ґ/ і африката /??/.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Вплив позамовних чинників на функціонування морфонологічних явищ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок