Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Поліське близн?, бл’?ізни (семантичний етюд)

Поліське близн?, бл’?ізни (семантичний етюд)

Назва:
Поліське близн?, бл’?ізни (семантичний етюд)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
48,29 KB
Завантажень:
33
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Назва р. Блúзна (Блúізна; с. Людвинівка Овруцьк. р-ну Житомирськ. обл.; АНК., 1991) відсутня у реєстрі “Словника гідронімів України’’. Її слід розглядати в колі однойменних і одноосновних топонімів різних регіонів Славії: рр. Близна, Близня, Близница в бас. Оки [18, 29, 85, 196], pр. Blizna (дві) у водозборі Одеру [25, 80, 85], віслянські рр. Blizna, Blizianka, озера Blizno [26,156, 531, 432, 580; 253, 432], р. Blizna в бас. Сави [24, 1, 55], с. Близна в кол. Орловськ. губ., с-ще Blizna (губ. Сувальки) [35, 1, 2,403], нп Blizna в Хорватії та Чорногорії [24,84]. Серед населених пунктів України назву Близна мало село на Чернігівщині [33, 1, 2, 403], пор. також мікротопоніми — брід Блізна (с. Людвинівка Овруцьк. р-ну Житомирськ. обл.; Анк., 1988 ) і брід Близниці (с. Покалів того ж р-ну і обл.; ОКІУМ ).

Діалектний слов’янський матеріал, завдяки якому здійснюється реконструкція вихідної праформи досліджуваного гідроніма, а також споріднених назв (з псл.*blizna), функціонує в термінології ткацтва: укр. (поліськ.) близнó “дефект у тканні (на текстилі чи виробах з нього)” [16, 23], близнá, бл´iзна “помилка при снуванні, коли снувальниця пропускає наступний кілочок і накидає нитку основи на подальший кілочок” [13, 269], частіше близнá, блˆізнá, бл’´ізни, блˆіз’н’á, бл’із’н’á, близ’н’укú “помилка при накиданні основи в нит, коли замість одної нитки у вічко накидається дві, внаслідок чого на полотні утворюється доріжка” [13, 271], (полт.) блезнó “огріх у тканині від помилки при тканні” [7, 1, 72], рос. діал. близна, близня, близёнка, близина “помилка і брак при тканні” [8, 71], близнá “просвіт у тканині, викликаний обриванням нитки при тканні” [5, 2, 32]. Викладений матеріал дозволяє уявити огріхи (близни) на полотні у вигляді доріжок або дірок, пор. діал. контекст: “когда ткём, нитка сорвется, не увидишь, дыра выйдет – бл’úзна” [5, 2, 32].

Інші слов’янські еквіваленти підтверджують цю семантичну характеристику: блр. близнá, блюзьн´я, блюзнá, блізнá “огріх у полотні, який утворюється при тканні, коли розірвана нитка основи, в результаті чого в тканині на відповідному місці утворюється доріжка” [6, 196], схв. бл``uзна і болг. близнá, п. blizna відомі в аналогічному або близькому значенні. Східнослов’янські мови свідчать про можливість переходу терміна, який нас цікавить, у сферу землеробської термінології, пор. укр. (бойк.) близно “огріх у тканні, оранці” [12, 1, 31], рос. (пск.) близнá і близн´я “огріх при оранці, косінні та інших роботах” [17, 2, 41]. Безперечно, названі терміни стоять в одному ряду з апелятивами, які перебувають поза вказаними термінологічними сферами: друс. близна “шрам” [19, 1, 114], цсл. близна “зморшка, рубець, знак рани на тілі” [22, 1, 127), укр. блúзна “рана, рубець від рани” [7, 1, 73], п. діал. blizna “слід, що залишився після загоювання рани”, “відмітина, пляма” [29, 2, 267], blizna “знак після рани або нариву”, “знак, пляма; вогнутий знак на дереві по загоюваній рані, після удару; відмітина по листу, що впав”, “рів, канавка в дулі при тильному затворі” [32, 1, 167], ч. blizna “вроджений знак на тілі” [28, 1, 143]. Слово близна має загальнослов’янський характер. Від подання відповідників в інших слов’янських мовах утримаємось, оскільки вони повторюють наведені значення. Слов’янське близна із псл. *blizna правомірно зводиться етимологами до іє. кореня *bhleig- “бити, давити” із семантичним розвитком “бити”→ “шрам, рубець; брак у тканині” [28, 2, 119]. Саме таку семантичну еволюцію підтримує рос. діал. множинна словоформа блúзны “дефект у тесі або взагалі на дереві, коли один шар його відщеплюється” [21, 3, 23] або п. blizna “знак від удару, синець, пошкодження шкіри” [19, 1, 186].

Подальші пошуки спрямовані на окреслення способу номінації гідроніма Близна і споріднених ономастичних одиниць. У колі зафіксованої слов’янської географічної термінології термін близна в значенні “мілина на річці вздовж берега” фіксується в російських новгородських говірках [14, 1, 59]. Цілком можливою є онімізація наведеного географічного терміна, семантика якого не виходить за межі розглянутих слов’янських лексем у значеннях “бити, давити”, “шрам, рубець, синець”, “пропуск, дефект у тканині”. Разом з тим, мотивація досліджуваних основ стає чіткішою, якщо звернути увагу на словенську лексему bolzen зі значенням “тріщина, щілина”. Ф.Безлай розцінює bolzen як варіант загальнослов’янського *blizna “шрам, рубець, брак у тканині” [1]. О.О.Шахматов об’єднує словен. bolzen , bolzni “тріщина, щілина” з повноголосним словом бóлозни (зустрічається в рос. діал. мові і передає значення ‘‘мозоля суха або кров’яна, набита взуттям або роботою на руках”; [9, 1, 275; ООВС, 12] із *bъlzni [2]. Два праслов’янські варіанти (*blizna “шрам, рана, рубець”, “розрив нитки в тканині” і *bъlznь

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Поліське близн?, бл’?ізни (семантичний етюд)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок