Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів

Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів

Назва:
Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
51,03 KB
Завантажень:
55
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Діалектна лексика Волинського Надбужжя, проаналізована нижче, вибрана із “Матеріалів до словника західноволинських говірок” М.М.Корзонюка. До уваги бралися, насамперед, лексико-семантичні архаїзми, які за лінгвістичними критеріями почасти можуть бути віднесені до праслов’янського фонду.

Бóбратися ‘порпатися в чомусь, перебирати щось’ [11, 74]. Може розцінюватися як вторинний, метатезний, варіант до *борбатися, що дає право залучити його до гнізда псл. *bъrbati sę. Сюди ж укр. діал. бáбрати ‘вибирати, перебирати’ [16, 1, 12] < *барбати. Інослов’янські відповідники з ідентичною чи близькою семантикою див. під гаслом *bъrbati [29, 3, 122].

Бóрнатє, збірн. ‘різні хатні речі, лахміття’ [11, 75]. Із *bъrnatьje – похідне на -ьj- від ад’єктива **bъrnatъ(jь).

Бýрса ‘неприховане невдоволення’ [11, 77]. Із первісного *bъrsa (з фонетичною реалізацією ъr > ур ), співвідносного з псл. *bъrsati [29, 3, 131]. Пор. ще антропоніми укр. Борса [20, 97], рос. *Борса < ойконіма Борсино – в колишній Калузькій губ. [33, I, 509].

Вéшудрате ‘ретельно виполоти посів’ [11, 84]. Префіксальне похідне від *шудрати, пор., наприклад, блр. діал. ошýдраны ‘обірваний’ [26, 3, 298]. У дієслові шудрати можна виділити експресивне шу-, що опосередковано підтверджується рос. діал. исшáдрить ‘висікти; роздерти’ [24, 12, 271], вы´ шадрить ‘зіпсувати, пошкодити, покривши рубцями, шрамами (лице, тіло)’ [23, 1, 314] < ис-ша-дрить, вы-ша-дрить. Їх генезис пов’язаний з *dьrati, *derQ.

Гóшва ‘товста дошка на кінцях балок будівлі, на якій ставлять крокви’ [11, 100]. Форма з Г-протезою (аналогічно до губразóк ‘невелика ікона’; [11, 102], із *o(b)šьva, пор. наприклад, рос. діал. óшва ‘оторочка, обшивка’ [24, 25, 81]. Співвідносне з гóшівка ‘верхня частина пирога над начинкою’ [11, 100] < *o(b)šьvъka, а також із пíшва ‘наволочка на перину’ [11, 185] < *pošьva, прéшва ‘чобіт з пришитим до халяви передком’ [11, 190] < *prišьva, пудушвá ‘нижня частина взуття’ [11, 198] < *podъšьva.

Замгнýте ‘заснути на короткий час’ [11, 120]. Потенційний праслов’янізм – *zamьgnQti, похідне з префіксом *za від *mьgnQti (реконструкцію останнього [див.: 29, 21, 97-98]).

Збуя´ те ‘стати буйним, вирости високим, але маловрожайним’ [11, 126]. До словникової статті *jьzbujati [29, 9, 19], в якій матеріал української мови відсутній.

Згумíтися ‘здивуватися’ [11, 127]. Потенційний праслов’янізм, продовження первісного *jьzuměti sę (реконструкцію [див.: 29, 9, 86]).

Зúльжате ‘послабнути, зменшитися (про мороз)’ [11, 129]. Можливо, полонізм, пор. пол. діал. zelżeć, -eje ‘полегшати; ослабнути, зменшитися’ [32, 439]. Із першопочаткового псл. *jьzlьžati, пропущеного в [29]. Поєднання префікса *jьz і дієслова *lьžati [останнє подане в: 29, 17, 107].

Знóсок, -ска ‘виродок (про малят домашніх тварин або птахів)’, ‘останнє маленьке яйце, знесене куркою, часто без жовтка’ [11, 131]. До статті псл. *jьznosъkъ [29, 9, 53], в якій український матеріал відсутній.

Зрíб’є ‘тонка пряжа’ [11, 131]. Похідне від дієслова здробити < *jьzdrobiti + суфікс -ьje: *jьzdrobьje. Потенційний праслов’янізм, пропущений в [29].

Зрíяте ‘витратити, розпуститися (про гроші)’ [11, 131]. Архаїзм праслов’янської доби, пор. словникову статтю *jьzrějati [29, 9, 66], ілюстровану фактами лише з давньоруських пам’яток. Сюди ж зрíятися ‘розпуститися’ [11, 131].

Карвáш = шкарвáш ‘струп’ [11, 136, 261]. Потенційні праслов’янізми – *kъrvašь, *skъrvašь з огляду на рос. діал. карвáш ‘обшлаг рукава’ [24, 13, 82], Курвашь – назва поселення в колишній Олонецькій губ [33, IV, 694], блр. (похідне) закарвáш ‘манжета’ [10, 70]. Пор ще українське прізвище Яцъко Карвашъненко [21, 467] – свідок існування ад’єктива *kъrvašьnъ(jь). Імовірність псл. *kъrvašь опосередковано підтверджується існуванням праформи *kоrvašь, які пов’язані на основі кількісного аблауту. Пор., наприклад, рос. діал. (похідні) коровáшек ‘невелика хлібина’, ‘поліно, обрубок колоди’ [24, 13, 68], ‘тверде місце на болоті у формі острівця, на якому ростуть кущі’ [22, 3, 107], коровáшка ‘кругла форма для випікання хліба’ [там само], Коровашки – поселення на Новгородщині [13, V, 250] тощо.

Карчéло, збільш. до карк ‘задня частина шиї’ [11, 136]. Може зіставлятися з укр. діал. карчóлуватий ‘нерівний стовбур дерева’ [6, 50] < карчол-уватий, схв. крчел ‘болт, шкворінь, який скріплює ярмо й дишло’, слвн. діал. krčel ‘шкворінь’ та ін., на основі яких відновлено псл. *kъrčelъ [29, 13, 208; 12, 220-222].

Льóткий ‘жвавий’ [11, 158]. До словникової статті псл. *letъkъjь [29, 14, 153], в якій український матеріал відсутній.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Етимологічний коментар до деяких західноволинських діалектизмів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок