Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Грамема суперлатива у структурі семантично неелементарного простого речення

Грамема суперлатива у структурі семантично неелементарного простого речення

Назва:
Грамема суперлатива у структурі семантично неелементарного простого речення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,80 KB
Завантажень:
91
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
У сучасній українській літературній мові реальне речення не завжди реалізується за схемою семантично елементарних простих конструкцій. Часто воно містить у собі компоненти, не зумовлені валентністю предиката, або з предикатними компонентами у валентній рамці іншого предиката. За семантико-синтаксичними ознаками така структура становить ускладнену синтаксичну одиницю, що утворилася внаслідок формально-синтаксичних і семантико-синтаксичних трансформацій складного речення. До вказаного класу зараховуємо конструкції з грамемою найвищого ступеня порівняння, якщо вони за стосунком до позначуваної ситуації є семантично складними, а на рівні формально-граматичної структури характеризуються монопредикативністю. У межах останніх розмежовуємо різноманітні реченнєві побудови, які класифікуємо з урахуванням ускладнювального компонента. Крім того, розрізняючи суперлативні якісні прикметники, якісно-означальні прислівники, прислівники міри і ступеня, слова категорії стану та прислівники місця і часу, доцільно розмежувати відповідно п’ять сфер вживання грамем найвищого ступеня порівняння, що у свою чергу формують певні групи ускладнених синтаксичних структур. До класу неелементарних простих речень із суперлативним прикметником зараховуємо такі синтаксичні конструкції:

1) з відокремленими членами речення (напівпредикативними конструкціями), наприклад: Лише Євстафій, ...найстарший роками з-поміж усіх, ..порішив боронити Вчителя (Р.Федорів);

2) з атрибутивним вживанням суперлатива, не зумовленим валентністю предиката наприклад: Він і наймогутніший на Русі володар.. (В.Малик); Найпоширеніше дерево сахарських оазисів - фінікова пальма.. (“Географія материків”);

3) з однорідними членами речення: Варани не лише найбільші, але й найрозумніші із сучасних ящірок (“Наука і суспільство”);

4) із суперлатавними компонентами, що входять до складу подвійного присудка, наприклад: Дівчина з екзамену прийшла найщасливіша від усіх;

5) з грамемою найвищого ступеня порівняння, яка являє собою вторинний присудок, взаємопов’язаний із вторинним підметом, вираженим знахідним відмінком, наприклад: (Аттілу).. в вічі називали... найславнішим.. (В.Малик);

6) із суперлативним прикметниковим предикатом якості-відношення, у валентну рамку якого входять предикатні іменники, наприклад: ..(таке) рішення не є найкращим (Ю.Щербак); ..найнестерпнішим для в’язнів були.. перекидки (з одного боку в інший) (“Що залишимо у спадок?”).

В українській мові значного поширення набули конструкції з відокремленими членами речення, наприклад: ..я ваш вождь, найславетніший і наймудріший (Р.Іваничук). Відокремлені звороти найчастіше являють собою поєднання опорного суперлатива із залежними від нього компонентами. Очевидною є їхня похідність від вихідних елементарних простих речень, наприклад: Банани - найвищі з трав’янистих рослин - дають (смачні) плоди (“Георафія материків”)  Банани дають (смачні) плоди + Банани - найвищі з (трав’янистих) рослин. Особливість подібних неелементарних структур полягає у значеннєвому виділенні ускладнювальних частин, у посиленні їхнього змістового навантаження. Набуваючи відповідних вирізнювальних характеристик, відокремлені конструкції становлять своєрідне додаткове повідомлення до головного змісту речення. Вияви синтаксичної автономності відокремлених членів дозволяють кваліфікувати їх як напівпредикативні конструкції. На противагу синтаксично відокремленим суперлативним прикметниковим зворотам у мовній системі вирізняють невідокремлені структури. Певна втрата інтонаційного та значеннєвого вирізнення зумовлена їхнім переміщенням у препозицію щодо опорного субстантива. В український мові такі конструкції засвідчують послаблення ознак похідності їх від елементарного простого речення, наприклад: Він брат найбільшої з усіх цариці (В.Слапчук); З ім’ям цієї людини пов’язана найбільша в історії географічних відкриттів помилка (О. Ємченко).

Наступний тип речень з атрибутивним вживанням суперлатива подібно до попередніх формується внаслідок об’єднання в одну просту ускладнену структуру кількох вихідних конструкцій. Семантико-синтаксичною основою таких речень виступає нетрансформоване просте речення, що включає до свого складу перетворене на синтаксемний елемент інше елементарне речення із суперлативним присудком. За такої умови згорнута конструкція перетворюється на атрибутивний член ускладненої структури і поширює найчастіше підмет, іменну частину складеного присудка та керований член речення, наприклад: Найстарша дочка так і не вийшла заміж (В.Яворівський); Найбільші акули – китова і гігантська (“Наука і суспільство”); Та найкращим педагогом він вважає саме життя (В.Качкан). Потрапляючи в атрибутивну позицію, суперлативи втрачають власне-дієслівні категорії, натомість набуваючи прикметникового оформлення.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Грамема суперлатива у структурі семантично неелементарного простого речення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок