Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Умовні речення. Порівняльні речення

Умовні речення. Порівняльні речення

Назва:
Умовні речення. Порівняльні речення
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,73 KB
Завантажень:
84
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Умовні речення

Підрядне умовне речення виражає умову здійснення дії головного речення; воно називається протасис (гр. protasis — попередник), а головне — аподосие (гр. apodosis — наступник).

Підрядні умовні речення вводяться сполучниками si — якщо, якщо б, якби; nisi, nі — якщо не, якби не.

Nisi складається із умовного сполучника sі і заперечення, причому заперечення відноситься до умови загалом. Якщо ж треба висловити заперечення до окремого слова, то ставиться si non.

У латинській мові є три види умовних речень: реальний (modus realis), можливий (modus potentialis) і нереальний - (modus irrealis)

Реальний вид (modus realis)

Мodus realis—це тип умовних речень, в яких вказується, що дія головного речення здійснюється, якщо умова у підрядному реченні реальна або здійснима. В умовних реченнях такого типу ставиться inducativus всіх часів, крім цього, у головному реченні може стояти імператив або інша форма присудка, яка вживається в головному реченні. Приклади: Si vales, bene est, ego valeo.—Якщо ти здоровий, то і я добре себе почуваю. Naturam si sequemur ducem numquam aberrabimus.— Якщо будемо слідувати за вказівкою природи, ніколи не помилимося. Homo miser est, nisi virtutem colit.—Людина є нещасною, якщо не вшановує доблесті. Si id dixisti, erravisti.—Якщо ти це сказав,— помилився.

Pergratum mihi feceris, si de amicitia disputaveris, quid sentias (Сіс.).— Ти зробиш мені велику приємність, якщо скажеш про дружбу те, що думаєш.

Можливий вид (modus potentialis)

В modus potentialis головне і підрядне речення вказують на дію, яка за певних умов може або могла б здійснитися.

У головному і підрядному реченнях вживається conintivus praesentis або реrfecti. Conintivus praesentis виражає можливу дію недоконаного виду, conintivus реrfecti — доконаного виду. Приклади: Si velim Hannibalis proelia omnia describere dies me deficiat.— Якщо б я хотів описати всі битви Ганнібала, не вистачило б мені дня.

Міnus saepe pecces, si scias, quod nescias.— Ти часто менше помилявся б, якщо б знав те, чого не знаєш. Quis hoc credat, nisi sit pro teste vetustas? — Хто в це повірить, якщо свідком не буде старовина?

Si hoc dixeris, erraveris.— Якщо б ти (був) це сказав, ти б помилився. Dies me defecerit, si omnes imperatores enumerare voluerim.— Не вистачило б мені дня, якщо б я захотів перерахувати всіх полководців.

У головному реченні modus potentialis іноді ставиться indicativus при coniunctivus у підрядному реченні і дуже рідко в підрядному — indicativus при coninctivus в головному реченні. Наприклад: Dic mihi, si fias tu ieo, qualis eris? — Скажи мені, якщо б ти став левом, який ти будеш (як виглядатимеш)? Меmoria minuitur, nisi eam exerceas.— Пам'ять слабне, якщо її не вправляти. Sі quid habes certius , velim scire.— Якщо ти знаєш щось точніше, то я хотів би теж знати.

Нереальний вид (modus irrealis)

Мdus irrealis вказує на дію, неможливу до здійснення в теперішності або в минулому. В головному і підрядному реченнях ставиться coniunctivus imperfecti або plusquamperfecti.

Сoniunctivus imperfecti виражає дію, неможливу до здійснення в теперішності, coniunctiivus plusquamperfecti — неможливу або недійсну дію в минулому. Приклади: Si hoc diceres, errares.— Якщо б ти це говорив, ти помилявся б. Меdici, si omnibus morbis mederi possent, felicissimi essent hominum.— Якщо б лікарі могли лікувати всі хвороби, вони були б найщасливішими з (усіх) людей. Si pro patria morendum esset, faceremus.— Якщо треба було б померти за батьківщину, ми це зробили б. Si ibi te scissem, ad te ipse venissem.— Якщо б я (був) знав, що ти там є, я (був) би сам прийшов до тебе. Si Conon non advenisset, Agesialaus Asiam regi eripuissem.— Якщо б Конон не прибув, Агезілай вирвав би у царя Азію. Si venisses ad exercitum, a tribunis militaribus visus esses (Сіс.) — Якщо б ти прийшов до війська, тебе побачили б військові трибуни.

У головному реченні modus irrealis іноді зустрічаємо indicativus imperfecti або perfecti. Це буває тоді, коли присудок в головному реченні виражений дієсловами зі значенням «можу», «повинен» або описовою активною чи пасивною дієвідміною. При перфекті у таких випадках стоять слова раеnе, рrоре (майже, ледве не) і т. ін.

Індикатив в modus irrealis може означати дію, яка була близькою до здійснення.

Приклади: Deleri totus exercitus potuit, si fugientes persecuti victores essent… (Liv.) — Усе військо могло бути знищене, якщо б переможці переслідували втікачів.

Роns sublicius iter paene hostibus dedit, nisi unus vir fuisset, Horatius Cocles.— Міст на стовпах майже проклав ворогові шлях, якби не знайшлася одна людина, Горацій Коклес. Нasdrubal Carales perventurus erat, ni Manlius eum populatione continuisset (Liv.)— Гаcдрубал мав намір дійти до Карал, якщо б Манлій не стримав його від спустошення. Sі verum respondere velles, Cato, haec erant dicenda.— Якщо б, Катоне, ти хотів відповісти правдиво, то треба було б сказати таке.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Умовні речення. Порівняльні речення

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок