Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Субстанціальна синтаксема у функції суб’єкта дії

Субстанціальна синтаксема у функції суб’єкта дії

Назва:
Субстанціальна синтаксема у функції суб’єкта дії
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
52,25 KB
Завантажень:
86
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Основним семантичним варіантом суб’єктної синтаксеми виступає синтаксема у функції суб’єкта дії. Цей субстанціальний компонент семантично елементарного речення поєднується з предикатами дії різної валентності. Сама природа предиката дії вимагає суб’єкта дії, оскільки будь-яка діяльність неодмінно породжується суб’єктом-діячем. Предикати дії морфологічно пов’язані з дієсловами, але це не означає, що кожне дієслово слід зараховувати до предикатів дії. Дієслова можуть виражати і дії, і процеси, і стани, тобто виступати морфологічним засобом вираження і предикатів дії, і предикатів процесу, і предикатів стану. Отже, дієслово як морфологічну одиницю і предикат дії як семантичну категорію не слід ототожнювати. Перш ніж описувати суб’єкти дії, необхідно з’ясувати характерні риси дії. Невід’ємною її властивістю є фазовість існування, тобто у кожний момент часу наявна окрема фаза розвитку дії, а не дія в цілому [5, 94]. Одна фаза дії безперервно переходить у другу фазу. Будь-яка дія тісно пов’язана з часом: вона то розчленовується на фази, то набуває своєї цілісності в межах відповідного часового відрізка. Предикат дії може семантично конкретизуватися як активна конкретна фізична дія, як переміщення (рух), як розумова діяльність, як мовленнєва діяльність, як психічна діяльність (сприйняття) тощо. Детальний поділ суб’єктного значення повністю передбачається семантикою предиката, через те виділяємо: 1) суб’єкт конкретної фізичної дії; 2) суб’єкт дії-локативності; 3) суб’єкт розумової діяльності; 4) суб’єкт мовленнєвої діяльності, 5) суб’єкт психічної діяльності (сприйняття).

Суб’єкт конкретної фізичної дії вживається: а) при дієсловах із значенням творення (руйнування), видів діяльності: боронувати, будувати, бурити, варити, виготовляти, доїти, жати, клеїти, клепати, косити, кроїти, кувати, ламати, майструвати, малювати, міряти, молоти, молотити, мурувати, орати, пасти, пиляти, полоти, прасувати, прати, прясти, ремонтувати, руйнувати, садити, сапати, сіяти, скиртувати, склити, скородити, споруджувати, творити, тесати, ткати, цементувати, шити, штукатурити та ін. Напр.: Софійський собор будували майстри візантійської школи .. (“Старожитності Русі-України”); Ганка доїла корову (Б.Харчук); Тимко косив до самого вечора (Григорій Тютюнник); Мирон сяк-так змурував цю піч між молодими вишнями (Б.Харчук); У дворі Галя прала білизну (В.Шевчук); .. спеціалісти ГЕС споруджують відвідний канал .. (З газети); Жінки пришивали до кунтуша додаткові вузькі рукави з іншого матеріалу (“Українське народознавство”); б) при дієсловах, що вказують на більший чи менший ступінь інтенсивності дії, спрямованої на об’єкт: бгати, бити, бомбити, бороти, валити, вішати, в’язати, гасити, гальмувати, гноїти, гнуздати, гнути, горнути, гребти, гризти, гріти, дерти, ділити, клювати, колоти, краяти, крити, кришити, купати, кусати, латати, мити, мазати, мести, милити, мити, місити, м’яти, палити, парити, пороти, ранити, рвати, рівняти, різати, рубати, сікти, смалити, сушити, терти, тиснути, товкти, топтати, торкати, чавити, чистити, чіпляти, шматувати, щербити та ін. Напр.: Мирон зв’язує ніжки дротом (Б.Харчук); Григорій різав тютюн на краю порубцьованого ножем ослона (В.Дрозд); Чумаченко багнетом розрізав халяву (Григорій Тютюнник); І верхи на лозинах дітлахи рубали кропиву і лопухи (Л.Костенко); Юстина оббирала картоплю .. (Б.Харчук); Іваниха чавила товкачем у цебриці картоплю (Б.Харчук); Симон чистив снаряд за снярядом (А.Дімаров).

Розглянуті вище предикати конкретної фізичної дії вимагають у лівобічній валентній позиції активного виконавця дії, тобто лексичне наповнення суб’єктної позиції не виходить за межі назв осіб, рідше — назв тварин, напр.: Василина дробила картоплю в руках (Б.Харчук); Десь у садку довбав дятел (Б.Харчук). Обов’язковим компонентом таких конструкцій є об’єктна синтаксема, що позначає особу чи предмет, на які спрямовано дію суб’єкта, напр.: .. Ягор своє житечко косив (О.Гончар); Козаки Ізюмського полку побудували містечко Сватова Лучка .. (З газети). Інструментальна синтаксема у реченнях із предикатами конкретної фізичної дії позначає знаряддя або засіб, за допомогою яких виконує дію суб’єкт-діяч: Він писав простими олівчиками (П.Загребельний); Гордій сокирою обрубував коріння (Б.Харчук); Бережан замурував сховок цеглою (В.Барка).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Субстанціальна синтаксема у функції суб’єкта дії

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок