Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> реферат: СЕМАНТИЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ ТЕМПОРАЛЬНИХ СИНТАКСЕМ У ПРОСТОМУ НЕЕЛЕМЕНТАРНОМУ РЕЧЕННІ

СЕМАНТИЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ ТЕМПОРАЛЬНИХ СИНТАКСЕМ У ПРОСТОМУ НЕЕЛЕМЕНТАРНОМУ РЕЧЕННІ / сторінка 2

Назва:
СЕМАНТИЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ ТЕМПОРАЛЬНИХ СИНТАКСЕМ У ПРОСТОМУ НЕЕЛЕМЕНТАРНОМУ РЕЧЕННІ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,24 KB
Завантажень:
171
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0

Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Королева) // Коли скінчилася перша світова війна, мачуха захотіла повернутися до вільної Чехії як репатріантка. Особливість таких речень полягає в тому, що темпоральні відношення виражено тут на ґрунті комунікативних трансформацій буттєвої схеми, пор.: Перша світова війна закінчилася. Наявність буття для простих неелементарних речень є екзистенційною пресупозицією, тобто пресупози- цією існування та одиничності, що входить до значення конкретно-референтних груп [12, 396]. Пор.: Перша світова війна була (скінчилася) + Мачуха захотіла повернутися до вільної Чехії як репатріантка. Пресупозиція «вносить» інформацію про особи, предмети, явища та події у фонд знань співрозмовника, сприяє адекватному розумінню повідомлюваного адресатом мовлення. «У сполуці з пресупозиціями, маркованими мовленнєвим контекстом і граматичними засобами (час, спосіб, стан тощо), створюються необмежені можливості для передачі смислів-висловлень на ґрунті системних значущостей мовних знаків» [10, с. 43].
Семантичні варіанти часової синтаксеми ґрунтуються на системі бінарних опозицій одночасність / різночасність явищ як визначальному для часової сфери протиставленні. Усі значення і відтінки темпоральних синтаксем охоплюють прийменниково-відмінкові форми. І. Вихованець виокремив 38 прийменників української мови, що беруть участь у творенні категорії темпоральності [3, с. 18]. У поєднанні з повнозначними словами вони конденсовано «доповнюють основний зміст речення новою інформацією і виступають, таким чином, носіями додаткової предикативності» [7, с. 27]. У цьому разі, як справедливо зауважують учені, саме прийменник - аналітична синтаксична морфема - переводить субстантив із синтаксичної субстантивної позиції в позицію адвербіальну (прислівника) [4, с. 23; 6, с. 330; 7, с. 88 та ін.], указуючи на характер семантико-синтаксичних відношень між вихідними елементарними простими реченнями, відношень одночасності та різночасності явищ, їх неозначеної тривалості й означеної тривалості, напр.: В ті хвилі погас каганець (І. Франко); О цій порі Микола бавився з дітьми (І. Франко); Перед самим світанком танули пасма туману на берегах річки Унави (В. Дячков); Після снігу надумали квіти покинути землю (В. Мельник); За той час Василь ледве-ледве звівся з постелі (І. Франко). Часові синтаксеми виражають темпоральне значення не до моменту мовлення, а до дії фінітного дієслова. Існування відносного значення можливе лише за умов певного контексту, який творить суб'єктивні значення часових форм [2, c. 44].
Одночасність засвідчує перебіг дії в межах часового орієнтира, що дає вченим підстави говорити про «прямий час» [7, c. 90]. Конструкції прямого часу позначають дію, яка відбувається в один з моментів або протягом часового відрізка, названого залежним словом, напр.: Все життя Левантина відбувала кару (Б. Грінченко); За тиждень об'їхав уздовж-упоперек Іван півсвіта (М. Матіос); Понад ставом увечері хитається очерет (Т. Шевченко); Орлівський не на вітер говорив, обіцяючи заопікуватися Залісним (Б. Лепкий).
За різночасності дія відбувається раніше або пізніше часового орієнтира, або тільки частково (своїм початком або завершенням) охоплює часовий відрізок, який фіксує час дії. Значення різночасності має три різновиди, зокрема проміжний час, або загальний відносний час, (момент дії перебуває між двома орієнтирами - попередньому та наступному), пор.: І з ранку до ночі та сама тема: нервова система, нервова система! (Л. Костенко); Шагай описував свої Житницькі переживання від першої своєї гостини на попівстві до теперішнього дня (Б. Лепкий); попередній відносний час, або передчас (момент дії визначаємо у стосунку до наступного орієнтира, тобто дія відбувається раніше названого відрізка часу), як-от: Перед смерканням Федір пішов до коней (Панас Мирний); Надвечір квочка вела всіх додому (О. Ольжич); І може ти, відбігши на хвилинку від повсякденних клопотів нікчемних, розгорнеш книжку і пічнеш читати... (Б. Лепкий); наступний відносний час, або післячас (момент дії визначаємо у стосунку до попереднього орієнтира, тобто дія відбувається після названого часового відрізка), напр.

Завантажити цю роботу безкоштовно

Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему: СЕМАНТИЧНІ ТА МОРФОЛОГІЧНІ ВАРІАНТИ ТЕМПОРАЛЬНИХ СИНТАКСЕМ У ПРОСТОМУ НЕЕЛЕМЕНТАРНОМУ РЕЧЕННІ

BR.com.ua © 1999-2019 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок