Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> УКРАЇНСЬКИЙ КОЛИМСЬКИЙ ЕПІСТОЛЯРІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

УКРАЇНСЬКИЙ КОЛИМСЬКИЙ ЕПІСТОЛЯРІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

Назва:
УКРАЇНСЬКИЙ КОЛИМСЬКИЙ ЕПІСТОЛЯРІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,71 KB
Завантажень:
63
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
УДК 821.161.2-6.09
Онікієнко LM,
Криворізький державний педагогічний університет УКРАЇНСЬКИЙ КОЛИМСЬКИЙ ЕПІСТОЛЯРІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ
У статті розглядається епістолярна спадщина М. Драй-Хмари , адресована родині з колимського заслання, яку можна визначити як звинувачення радянській тоталітарній системі у знищенні природнього історико-культурного шляху розвитку української нації. Мова йде про неймовірні можливості творчої самореалізації людини в умовах ув'язнення.
Ключові слова: епістолярність, творча самореалізація, тоталітарна система.
Те, що у ХХст. українські письменники частину свого ще молодого життя проводили в ув 'язненні на Колимі, а потім та Колима виявлялася їхнім останнім жахним притулком, стало майже закономірним трагічним фактом української життєтворчості. Зламати життя людини в радянській тоталітарній дійсності було настільки абсурдно просто, що жертви страшної системи спочатку й самі не могли не визнати своїх переважно «націоналістичних» помилок,не могли не вірити у милість «великого Сталіна».
Про це свідчить колимський епістолярій М. Драй-Хмари,як свідчить і про поступову гнітючу всеохопну зневіру в друзів, в Сталіна, в партію,в справедливість і в можливість продовження свого життя. М.Коцюбинська слушно зауважує, що в епістолярній спа дщині «найбільше важить інформативність не стільки «фактажна», скільки настроєва. Хроніка настроїв, роздумів,становлень, формування світогляду- максимально щира й безпосередня. В цьому людинознавче значення цієї спадщини» [4,с.88].
Як відомо,з усіх допитуваних і засуджених більшовицькою владою українських неокласиків, лише М. Драй- Хмара стійко заперечував свою приналежність до вигаданого НКВС «контрреволюційного підпілля». Саме цей макабричний образ спотворив світлу,високоінтелектуальну, шляхетну творчість і життя українських поетів- неокласиків, примусив виконавців системи загнати на довгі роки у справжнє, невигадане підпілля і самих неокласиків, і їхні родини,і їхню творчість. До того ж часу, доки не стала на заваді поширенню більшовицьких ідей, творчість неокласиків ніколи не була підпільною чи таємною, а завжди відкритою й чесною.
Як свідчать протоколи очних ставок, М. Драй- Хмара, вражений «зізнаннями» Марка Вороного, М. Зерова, П. Филиповича та їхніми свідченнями особисто проти нього, все ж визнав свою діяльність впродовж 1918 - 1923 років спочатку в Кам'янці-Подільському, а потім і в Києві націоналістичною: «Я признаю, что вместе с неоклассиками, в частности с Зеровым, Рыльским, Филипповичем и другими, принимал участие в националистической деятельности на литературном фронте, ведя борьбу с пролетарской литературой. Об этом свидетельствует мое произведение «Лебеди» [3,с.548]. В іншому протоколі, захищаючи себе, митець рішуче заявив , що його історико- філологічні доповіді не були націоналістичними і що «остатки националистических элементов я изжил в 1933 году» [3, с.545].
Результат цієї ганебної слідчої справи показовий: адже ті, хто, не витримавши, погодилися з усіма звинуваченнями, отримали 8-10 літ ув'язнення. М. Драй- Хмара, який, як записано в обвинувачувальному акті «свое участие в националистической контрреволюционной деятельности подтверждает частично, указывая на наличие в своей деятельности националистических ошибок, не переросших в активные формы националистической контрреволюционной деятельности» [3,с.550],з усіх засуджених неокласиків отримав найкоротший термін- п'ять років таборів. Тим не менше, і цей коротший, як і довші терміни, стали для українських неокласиків смертельними вироками, які сьогодні осмислюються українським народом як один із злочинів радянської тоталітарної системи проти природного історико-культурного шляху розвитку української нації.
Всі протоколи допитів та очних ставок проводились у 30-х роках виключно на «на общепонятном языке». Очевидно,що з метою не бути вкотре звинуваченим в націоналізмі, М. Драй-Хмара свої листи до дружини теж змушений був писати російською мовою. З листів, проте, видно,що він прикро вражений, коли адресоване йому доньчине «татуні» телеграф спотворює в «Татьяне» [2,с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: УКРАЇНСЬКИЙ КОЛИМСЬКИЙ ЕПІСТОЛЯРІЙ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок