Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Естетична гармонія як „Цілість світу” у філософсько-етичному і порівняльному аспектах модернізму та постмодернізму

Естетична гармонія як „Цілість світу” у філософсько-етичному і порівняльному аспектах модернізму та постмодернізму

Назва:
Естетична гармонія як „Цілість світу” у філософсько-етичному і порівняльному аспектах модернізму та постмодернізму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,00 KB
Завантажень:
101
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Естетична гармонія як „Цілість світу” у філософсько-етичному і порівняльному аспектах модернізму та постмодернізму


Обєктом аналізу під названим кутом зору є художні твори, умовно віднесені в різний час їх написання (період модернізму і період постмодернізму). Отож модернізм – „назва літературно-мистецьких тенденцій неміметичного ґатунку на межі ХІХ – ХХ ст., що виникли як заперечення ілюзіоністсько-натуралістичної практики в художній царині, обґрунтованої філософією позитивізму” [13, c. ]. Це „прагнення до оновлення існуючих форм і канонів, динамізм, бажання відповідати рівневі розвитку суч[асного] світу, досягненням природничих наук, філософії, психології, техніки, комунікації ХХ ст.” [12, c. ]. Проте в найновіших визначеннях читаємо: „Модерністи свідомо роблять свою творчість антидемократичною, елітарною” [3, c. ]. Елітарність літератури виявляється негативною ознакою.
Постмодернізм – наступний після модернізму етап розвитку духовної цивілізації з ознакою кризової свідомості, яка рухається від трагізму буття (осмисленого модернізмом) до майбутнього з ознакою апокаліпсису. Як реакція на деіндивідуалізацію людини і тоталітаризму в комуністичному суспільстві постмодернізм – це „абсолютний пріоритет окр[емого], інакшого над універсальним, особистості – над системою, людини – над державою” і „стосується не стільки світогляду, скільки світовідчуття, [...] де на перший план виходять не раціональна, логічно оформлена філософ[ська]. рефлексія, а глибоко емоційна внутр[ішньо]. відчута реакція суч[асної] людини на навколишній світ” [3, c. ].
Такі сучасні визначення цих двох явищ. Певна їх умовність очевидна. Адже діалектичне перетворення явищ, навіть перетікання одного в інше як процес, що охоплює або різні, прямо протилежні або „наближені” до себе, явища, хоча й не тотожні, присутні в цьому процесі. Критерій належності того чи іншого літературного явища (твору, тексту) до модернізму чи постмодернізму випливає зі змісту цих понять, які, проте, нерідко трактують по-різному. Очевидно, доцільніше в такому разі брати до уваги канон (хоча й він не є сталим), в якому, крім особливостей модернізму-постмодернізму, „закладений” час, отже, хронологічний аспект аналізу потрібний для з'ясування еволюції, руху художніх ідей та форм. Щодо канону, то слід мати на увазі його змінність. Ця його несталість (у значенні зміни – утворення нового канону), природно, зумовлена еволюційним рухом художніх ідей та форм.
Наразі достатньо цих вступних завваг, які при потребі можна розширити додатковими формо-змістовими аспектами аналізу конкретних текстів.
Модернізм як широке літературне явище зі своїми літературними течіями (імпресіонізм, символізм і т.д.) вніс кілька засадничих ідей, які загалом оновили словесний живопис. Можемо беззастережно ствердити, помимо критичних думок на його адресу, позитивний факт його наявности в літературному процесі кінця ХІХ – ХХ століть. Майже одностайні автори в оцінці модернізму щодо оновлення словесного живопису, принципово нової інтерпретації жінки в літературі, філософського поглиблення літератури, створення образу фаустівського типу людини, що в підсумку „збагачує естетичну палітру європейського модерну” (додамо: того ж українського, що був і європейським), та ін. [19, c. і далі]. У плані вивчення модернізму, зокрема, гендерний підхід до літератури, звісно, переростає феміністичну тенденцію в літературі і, зрештою, й рамки модернізму й виходить на ширші філософські та ідеологічні узагальнення стосовно художньої літератури кінця ХІХ – ХХ ст., засвідчує загалом глибину новизни бачення суті жінки. Для підтвердження цієї тези звертаються до досвіду О. Кобилянської, коли конструктивною ідеєю культурних моделей стає „ідея модерної української нації” – адже письменниця утверджувала „ідею жіночої емансипації як умову розвитку модерної нації і модерної культури” [5, c. і далі]. Щоправда, некритичне прагнення Т. Гундорової, в її інтерпретації О.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Естетична гармонія як „Цілість світу” у філософсько-етичному і порівняльному аспектах модернізму та постмодернізму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок