Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока”

Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока”

Назва:
Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока”
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,20 KB
Завантажень:
415
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока”


Одним із популярних жанрів давньої літератури був вертеп. На думку О. Білецького, “...вертепна драма (зародилася, мабуть, ще в ХVІІ столітті, але відомі нам тексти не йдуть раніш 70-хроків ХVІІІ століття) – це ще один із попередників української реалістичної комедії ХІХ – початку ХХ ст.” [, 506].
А. Козлов у книзі “Українська дожовтнева драматургія: Еволюція жанрів” зазначив, що “...своєрідною варіацією жанру драми, могла б стати перед нами зараз вертепна драма... вертеп був такою оригінальною драмою, в якій виявлялося народне бачення гармонії і дисгармонії християнських і народних ідеалів...” [, 52].
М. Сулима помітив те, що “...про популярність адаптованої різдвяної драми (власне вертепу) свідчать драматичні твори ХІХ-ХХ століття, автори яких під час роботи над ними свідомо орієнтувалися на вертеп. Це “Іродова морока” Пантелеймона Куліша, “Вертеп” і “Милість Божа” Людмили Старицької-Черняхівської...” [, 294].
Отже, дослідники вертепної драми акцентували увагу переважно на особливостях цього жанру, намагаючись пояснити “живучість” вертепної драми, вмотивувати причини її популярності серед українських драматургів ХІХ-ХХ століть. Але питання про особливості монологів та діалогів як засобів вираження духовності дійових осіб вертепної драми ними не розглядалось.
У записі вертепної драми М. Маркевича, яка є однією із найстаріших, особливу увагу глядача й читача привертає Хор, який на думку Патріса Паві, “...виконував роль коментатора, роль ліричного посередника, роль епічного кординатора епізодів... часто
хор – це вираження поглядів певного глядача-судді; буває, хор замінює собою “внутрішню” мову автора” [, 422].
Саме у співі Хору звучить спочатку заклик:
Возстаніте од сна і благо сотворіте
Рождшагося Христа повсюду возвістите;
Сіє вам, людіє, охотно глаголю,
І благословіте: піду да подзвоню [, 415],
а потім Хор сповіщає добру звістку про те, що “Бог сьогодні рождається” [,416].
Хор славить народження Христа і повідомляє усім про небезпеку:
Десь Ірод грядет в страни своя віфліємськії,
Плінити всі храми,
Даби зискати Христа народженна...[,418],
даючи оцінку діям і вчинкам Ірода, він називає його “преокаяним”.
У наступних явах вертепної драми функції та сутність Хору стають ще вагомішими й значущими. Так, Хор звертається до Царів з проханням захистити Христа, вказуючи їм як треба себе вести із Іродом:
Отвіщаша йому,
Ідем же к рож денному;
К рож денному ідіте
І мя возвеселіте [, 419].
Хор також засуджує дії Ірода та Воїнів, які по-лакейські виконують його накази:
Ірод неситий
Велить убити
А воїн терзает
І убивает [, 422].
Далі Хор виступає у ролі коментатора дій таких злотворців, як Ірод, Смерть, Чорт: “Тут смерть виходить, речет к нему вину...” [, 423]. А коли Ірод гине від коси Смерті, Хор сповіщає про те, що зло знищено:
Не відав же он, що істребиться
І царство його в кінець розориться.
Заслуга його знатна всім і явна,
За то й пекельна бездна ізготована,
О, Іроде преокаянний ! [, 426].
Отже, у першій частині вертепної драми Хор виступає у ролі дійової особи, яка коментує дії інших дійових осіб, дає їм характеристику, виражає погляди глядача на зображувані події у творі, повідомляє про перебіг тих чи інших подій, здійснює історичний екскурс.
Репліки діалогів решти дійових осіб першої частини вертепної драми за формою короткі, дуже емоційні. В них беруть участь переважно антидуховні дійові особи такі, як Ірод, Смерть, Чорт, Воїни та інші. Кожна репліка діалогів злотворців породжує в них не адекватну реакцію. А особливо скаженіє Ірод, коли дізнається про народження Ісуса.
Змушує нервувати Ірода звернення до нього Рахілі: “Ірод пребеззаконний, мучителю стопекельний” [, 423]. В цій короткій репліці дається влучна оцінка діям і вчинкам Ірода.
За допомогою такого аналітичного прийому, як внутрішнє мовлення, у драмі представлено те, як Ірод “тихо, сам з собою” [, 423] розмірковує:
Уви, кая сих времен здолалась переміна,
Думавши мні вічно жить, близиться кончина,
Однак же я з смертю сражатися буду [, 423].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Монолог та діалог як засоби вираження духовності у вертепній драмі ХVІІІ століття та в п’єсі П.Куліша “Іродова морока”

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок