Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Синкретизм жанрово-стильової структури „Автобіографії” І.Турчиновського

Синкретизм жанрово-стильової структури „Автобіографії” І.Турчиновського

Назва:
Синкретизм жанрово-стильової структури „Автобіографії” І.Турчиновського
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,02 KB
Завантажень:
140
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Синкретизм жанрово-стильової структури „Автобіографії” І.Турчиновського


У літературознавстві жанром прийнято називати певний „вид змістовної форми, яка зумовлює цілісність літературного твору, що визначається єдністю теми, композиції та мовленнєвого стилю”,197]. Але поділ творів давнього письменства на жанри є досить умовним, оскільки в літературі того періоду не були розроблені жанрові категорії і сьогодні однозначно кваліфікувати жанр того чи іншого твору неможливо.
Так, наприклад, терміном „слово” в ті часи називали і твір урочистого красномовства („Слово про Закон і Благодать” Іларіона), і воїнську повість („Слово про Ігорів похід”).
Жанрове визначення твору давнього періоду залежало, крім формально-змістових, і від утилітарного чинника: якщо агіографічний твір призначався для богослужіння в день пам’яті святого, то писався у формі короткої розповіді-похвали і називався проложним (від назви рукописного збірника „Пролог”, в який твори такого типу об’єднувалися), якщо ж призначався для читання вдома, то мав розлогішу форму і містив детальну розповідь з риторичними відступами, молитвами, описами посмертних чудес.
На жанрову диференціацію твору впливало і те, в збірнику якого типу він був уміщений. Зокрема, якщо розповідь про загибель Бориса і Гліба писалася для літопису, то й відповідала законам літописної статті. За певної переробки в збірнику іншого типу вона могла перетворитися на сказання, а оскільки це сказання містить опис мученицької смерті братів за віру, то в збірнику житій воно набувало ознак агіографічного канону. „Повчання” Володимира Мономаха з’явилося в „Повісті минулих літ” як літописна стаття, пізніше почало переписуватися окремо і має ознаки як власне повчання (твору ораторського жанру), так і послання, тобто різновиду епістолярного жанру.
Давня література знала і випадки об’єднання в один твір під спільною назвою елементів різних жанрових форм. Так „Слово про Закон і Благодать” Іларіона об’єднує як „слово” – різновид ораторської прози, урочистого красномовства, так і похвалу князю Володимиру та молитву, що є самостійними богослужбовими жанрами.
Відомі й твори, назви яких несуть вказівку на кілька жанрових ознак („Житіє і ходіння Данила...”). Автор у такий спосіб, відчуваючи жанровий синкретизм твору, виносить номінативну основу жанру в заголовок твору, налаштовуючи читача на його відповідне сприйняття.
Жанровою особливістю цих творів є їх жанровий синкретизм – тобто нерозчленованість, злитість, нерозвинутість, які властиві початковому періоду розвитку письменства.
Цілком слушними з цього приводу видаються слова В.Яременка про жанрову природу „своєрідної хрестоматії літератури Київської Русі” – „Повісті минулих літ”, що характеризують специфіку жанрової системи всієї давньої літератури: „Тут ми знайдемо елементи численних жанрів, жоден з яких ще не диференціювався, але вже окреслився” [6,45].
Активізація суспільно-політичного і культурного життя в ХVІ ст., зміна історичної та культурної ситуації в ХVІІ-ХVІІІ ст. покликали до життя літературу нового ґатунку, яка поступово звільнялася від приписів літературного етикету, посилювала світське начало, що виявлялося у виразнішому окресленні авторської індивідуальності, белетризації стилю, розширенні арсеналу художніх засобів, у проникненні у твір ренесансних, барокових, просвітницьких тенденцій. Ці зміни спричинили і модифікацію жанрової системи давнього письменства, зокрема літератури бароко.
В останні роки спадщина бароко, напряму, що відповідав традиційній духовній суті українського письменства, але через посередництво форми вніс у нього реальні, життєві й актуальні моменти, все частіше стає об’єктом уваги літературознавців. Проблемам українського бароко в зв’язку з ідейно-художнім розвитком літератури ХVІІ-ХVІІІ століть, його особливостям у поетичних, прозових, драматичних творах, взаємозв’язкам зі світовою літературою бароко та іншими видами мистецтва присвячені дослідження Автуховича Т.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Синкретизм жанрово-стильової структури „Автобіографії” І.Турчиновського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок