Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Критика Юрія Шереха як літературознавчий феномен

Критика Юрія Шереха як літературознавчий феномен

Назва:
Критика Юрія Шереха як літературознавчий феномен
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,09 KB
Завантажень:
46
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
Реферат на тему:
Критика Юрія Шереха як літературознавчий феномен


У властивому для нього самоіронічному тоні Юрій Шевельов (Шерех) свої літературознавчі зацікавлення назвав гобі на відміну від мовознавчої діяльності, яка була для нього основною професією. Важко заперечувати проти самоідентифікації. Але не варто й цього гобі (нас привчили писати це слово у російському фонетичному варіанті як “хобі”) недооцінювати; це щось таке, що не відпускає людину попри всі її намагання. Мовознавець Юрій Шевельов ховав Юрія Шереха-літературознавця. На щастя, сталося так, що Шевельов поховав тільки ілюзії Шереха. Шерех не вмер, він відродився – оновленим, збагаченим досвідом, але не менш інтригуючим, іроніч-ним, парадоксальним. І знову стишила голос мовознавча наука, знов озвалося гобі. Силою обставин сталося так, що читач в Україні далеко краще знає Юрія Шереха, аніж Юрія Шевельова.
Ці обставини – незалежні від його волі – визначили і життєву, і творчу долю ученого. Юрій Володимирович Шевельов народився 17 грудня 1908 р. Дитинство і юність пройшли у Харкові. На переломі історії. Про цей перелом свідчить такий, здавалося б, малозначний факт: середня освіта починалася з гімназії, а закінчувалася трудо-вою шко-лою – ознака перебудови суспільства у всіх сферах життя. Далі був Харківський інститут народної освіти, теж створений на основі історико-філологічного факультету Харківського державного університету. 3 1931 р. – викладач української літератури в Харк-івському комуністичному газетному технікумі, де швидко перейшов на викладання мови, бо викладання літератури було, за його пізнішим визнанням, дуже заполітизоване. Потім був Інститут журналістики, аспірантура під керівництвом відомого мовознавця Леоніда Булаховс-ького, захист кандидатської дисертації “Із спостережень над мовою сучасної поезії” (1939), викладання у Харківському університеті. На початку Другої світової війни, коли німці захопили Харків, Шевельову, за його власним визнанням, через деякий час вдалося “вислизнути” з міста і добратися до Львова, де він прожив півтора року. Було спілкування з мовознавцем Василем Сімовичем, якого, поруч з Л.Булаховським, учений вважає своїм учителем, була співпраця в журналі “Наші дні” і початок народження Юрія Шереха. Далі – табори “переміщених осіб” у Німеччині та Австрії, створення МУРу, одним з основних організаторів якого був Юрій Володимирович, бурхлива діяльність у цьому об’єднанні: з’їзди, конференції, видання альманахів та збірників, журнал “Арка”. Нарешті, після здобуття докторату і кількарічного викладання: в університетах м. Люнда (Швеція) та Гарвардському (посада професора слов’янської філології в Колумбійському університеті – з 1954 р. до виходу на пенсію у 1977. Ці роки позначені перевагою Шевельова-мовознавця, натомість після емеритури голос Шереха-літературознавця знову бере гору.
Звісно, шкода, що мовознавчі академічні досліджен-ня вченого майже недоступні навіть фахівцям, але літе-ратурна критика Шереха стала ферментом активізації літературного життя в Україні і здобула багатьох при-хильників. Утім, хіба рідко буває так, що людина наділе-на кількома талантами навіть із віддалених галузей людської діяльності і реалізує себе в них на високому рівні. В одній із статей Шерех називає Тараса Шевченка добрим малярем і геніальним поетом. За чим тут ви-значено геніальність – за професією чи за гобі? Але полишімо такі вершинні явища, як Шевченко. У чому, при-міром, професія, а в чому гобі Олега Кандиби-Ольжича – в археологічній науці чи в поетичній творчості? Тут, мабуть, ніхто не дасть однозначної відповіді. А подібних прикладів можна знайти чимало. Не будемо віддавати пріоритету і якійсь з іпостасей – Юрія Шевельова і Юрія Шереха. І передусім з огляду на те, що і мовознавчі, і літературознавчі дослідження ученого мають українознавчий характер, а в різних сферах зацікавлення розкрилися різні грані особистості. Навіть у тритомнику “Пороги і Запоріжжя”, виданому 1998 року в Харкові у видавництві “Фоліо”, впадає у вічі відмінність кількох уміщених тут мовознавчих досліджень від статей про літературу – очевидно, тут представлені праці найменш академічного характеру.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: Критика Юрія Шереха як літературознавчий феномен

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок