Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> Місце дискурсивних умінь у забезпеченні комунікативно-діяльнісного навчання рідної мови

Місце дискурсивних умінь у забезпеченні комунікативно-діяльнісного навчання рідної мови

Назва:
Місце дискурсивних умінь у забезпеченні комунікативно-діяльнісного навчання рідної мови
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,11 KB
Завантажень:
479
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Місце дискурсивних умінь у забезпеченні комунікативно-діяльнісного навчання рідної мови


Функціональний напрям у вивченні мовних явищ відкриває нові перспективи в розв’язанні проблем лінгводидактики. Перехід від текстолінгвістичних досліджень до дискурсивних розвідок у сучасних лінгвістичних працях розширив можливості використання положень сучасної теорії дискурсу в методиці викладання рідної мови, розв’язуючи питання про формування вмінь користуватися мовою в практичних цілях. Розвиток теорії дискурсу зумовлений, за висловом О.Селіванової, тим, що дискурс є “новою ланкою на шляху пояснення такого складного феномена, як використання людьми природної мови” [Селіванова 1999: 129]. Місце дискурсу у вивченні мовного спілкування проаналізовано в працях Макарова М.Л. (2003), Серажим К.С. (2002), Красних В.В. (2003), Пушкіна О.О. (1990), Зернецького П.В. (1990), Т. ван Дейка (1989). Останнім часом з’явилась низка досліджень – автори Кусько К.Я. (2001), Бісімалієва М.К.(1999), Чернявська В.Є. (2003), Арутюнова Н.Д.(1990), Караулов Ю.М. (1989), Штерн І.Б.(1998) – в яких зроблено спробу визначити зміст поняття “дискурс”, його властивості, складові в порівнянні з текстом. Погляд на дискурс як комунікативну діяльність робить його використання можливим не лише в лінгвістиці, а й у лінгводидактиці, сприяючи реалізації комунікативно-діяльнісного підходу у викладанні мови, зміст якого полягає в озброєнні студентів не лише знаннями з мови, а у формуванні в них умінь володіти мовою, тобто дискурсивних умінь. Поняття “дискурсивні вміння” нове в лінгводидактиці. Тому, враховуючи актуальність порушеної проблеми, ми поставили за мету: обґрунтувати сутність поняття “дискурсивні вміння” в аспекті сучасної теорії дискурсу. Відповідно до поставленої мети визначено завдання: проаналізувати засоби прагматичної організації дискурсу, на підставі чого визначити зміст і структуру дискурсивних умінь.
Дискурс – це складне комунікативне явище, яке містить, окрім лінгвістичних, ще й екстралінгвістичні компоненти. З одного боку, дискурс пов’язаний з умовами та ситуацією спілкування, в якій він виникає та сприймається, а з іншого – з його учасниками, мовцями, відображаючи їх картину світу, інтенції, установки, досвід. Тому дискурс розглядають разом з психологічними, соціокультурними, прагматичними та іншими чинниками. Розуміння дискурсу як поняття ширшого за текст, яке пов’язане з екстралінгвістичними властивостями акту спілкування, підкреслює його переваги над текстом і робить можливим для використання в навчальному процесі, оскільки при зверненні до дискурсу студенти знайомляться зі зразками мовленнєвої і немовленнєвої поведінки. Знання ситуативних контекстів і відповідних типів дискурсів забезпечує адекватну ситуації поведінку особистості, сприяє досягненню поставленої мети і успішно результату комунікації.
Доцільність використання дискурсу в лінгводидактиці зумовлена й психологічними особливостями його побудови. На зміст і характер дискурсу впливають чинники, що супроводжують процес його організації і сприймання, аналіз яких можна зробити на підставі дослідження концептуальної системи мовної особистості.
Отже, інформація, подана в дискурсах, організована у вигляді моделей, схем або фреймів, які за визначенням М. Мінського, є “структурою даних для представлення стереотипної ситуації” [Минский 1979: 7]. Фрейм – це “структура, що репрезентує стереотипні ситуації у свідомості (пам’яті) людини або інтелектуальної системи і призначена для ідентифікації нової ситуації, що ґрунтується на такому ситуативному шаблоні” [Штерн 1998: 323], тоді як сценарій – “детермінований каузальний ланцюг концептуалізацій, що описує стандартний перебіг подій у будь-якій відомій ситуації” [Штерн1998: 325].
Як відомо, Т. ван Дейк розробив теорію когнітивних моделей, за якою фрейми – структури знань і мають загальну і стереотипну природу. Саме концептуальні фрейми визначають поведінку людей і дають змогу правильно інтерпретувати поведінку інших людей.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Місце дискурсивних умінь у забезпеченні комунікативно-діяльнісного навчання рідної мови

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок