Головна Головна -> Реферати українською -> Мовознавство -> СПОСОБИ ТЕКСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: ПАРЦЕЛЯЦІЯ, ПРИЄДНУВАННЯ, СЕГМЕНТАЦІЯ

СПОСОБИ ТЕКСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: ПАРЦЕЛЯЦІЯ, ПРИЄДНУВАННЯ, СЕГМЕНТАЦІЯ

Назва:
СПОСОБИ ТЕКСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: ПАРЦЕЛЯЦІЯ, ПРИЄДНУВАННЯ, СЕГМЕНТАЦІЯ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,20 KB
Завантажень:
255
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
СПОСОБИ ТЕКСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: ПАРЦЕЛЯЦІЯ, ПРИЄДНУВАННЯ, СЕГМЕНТАЦІЯ


Спираючись у своєму дослідженні на визначення І.Р. Гальперіна, який під текстом розуміє “витвір мовленнєвого процесу, наділений завершеністю, об’єктивований у вигляді письмового документа, літературно опрацьований відповідно до різновиду цього документа, витвір, що складається із назви (заголовка) й ряду особливих одиниць (надфразних єдностей), об’єднаних різними типами лексичного, граматичного, логічного, стилістичного зв’язку, має певну цілеспрямованість і прагматичну настанову” [Гальперин 1981: 18], ми маємо на меті диференціювати засоби й способи організації тексту та простежити текстотвірний потенціал членованих синтаксичних структур, зокрема найактивніше представлених у художніх текстах парцельованих, сегментованих та приєднувальних конструкцій.
Актуальність дослідження визначається необхідністю чіткої диференціації конструкцій членованого синтаксису, задля чого звернімося до розмежування понять “засіб” і “спосіб”. На жаль, філософські словники, “Лингвистический энциклопедический словарь” [ЛЭС 1990] не містять словникових статей стосовно означених термінів, а “Словник української мови”, “Новий тлумачний словник української мови” пояснюють один термін посередництвом іншого: засіб – прийом, якась спеціальна дія, що дає можливість здійснити що-небудь, досягти чогось; спосіб; те, що служить зразком у якій-небудь дії, справі [СУМ, Т.3: 307]; спосіб – певна дія, прийом або система прийомів, яка дає можливість зробити, здійснити що-небудь, досягти чогось; те, що служить знаряддям, способом і т.ін. у якій-небудь справі, дії [СУМ, т.9: 578]. Нам видається, що при близькості понять все ж не можна вважати їх абсолютними синонімами, а під засобом (ідеться саме про засоби текстової організації) доречніше розуміти конкретні мовні одиниці, частіше словоформи (заміщувально-вказівні слова, синсемантичні лексеми, лексичні повтори тощо), що є формальними показниками зв’язності тексту, яка виявляється в субкатегоріях когезії й когерентності. Спосіб же текстової організації визначається характером синтаксичної будови надфразної єдності, яку уможливлює наявність у межах контексту членованих синтаксичних структур (сюди зараховуємо парцельовані, приєднувальні, сегмантовані, вставні й вставлені конструкції), діалогічного мовлення, прямої й невласне прямої мови тощо. Не виробивши на сьогодні чітких критеріїв диференціації понять “спосіб” і “засіб”, обмежимось на попередньому етапі нашого дослідження цими частковими заувагами й спробуємо визначити специфіку основних способів організації зв’язного тексту.
Отже, на нашу думку, зв’язність, безперервність і смислову завершеність тексту як пріоритетні текстові категорії забезпечують зовнішні засоби організації тексту – заміщувально-вказівна лексика; лексичні повторі із синтаксичним поширенням; частина прийменників, часток, слів перелічувальної семантики, що наділені лівобічною чи правобічною валентністю і здатні прогнозувати пре- чи постпозитивний контекст; текстотвірні сурядні сполучники тощо – й способи конструювання надфразної єдності, до яких ми зараховуємо парцеляцію, сегментування та приєднування, що витворюють експресивний синтаксис, вставні й вставлені конструкції, які, виступаючи способами членування мовленнєвого потоку на інтонаційно-смислові відрізки, здатні витворювати смислову поліфонію; пряму мову та діалог, для яких осередком вияву постає лише текст.
З-поміж одиниць експресивного синтаксису на сьогодні найактивніше досліджують парцеляцію, приєднування та сегментація, і хоча їх вихід у площину тексту беззаперечний, критерії розмежування таких структур і реєстр класифікаційних ознак кожного з аналізованих мовних явищ ще потребують конкретизації. Специфіка таких конструкцій писемного мовлення полягає у синтаксичній членованості як відхиленні від принципів синтагматичної прози, пов’язаній із розривом синтаксичних зв’язків як у межах речення, так і словосполучення [Акимова 1990: 87].

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: СПОСОБИ ТЕКСТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ: ПАРЦЕЛЯЦІЯ, ПРИЄДНУВАННЯ, СЕГМЕНТАЦІЯ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок